Ернест Реншоу
| Ернест Реншоу | |
|---|---|
 | |
| Громадянство | Велика Британія |
| Дата народження | 3 січня 1861 |
| Місце народження | Лемінгтон, Ворікшир, Англія |
| Дата смерті | 2 вересня 1899 (38 років) |
| Місце смерті | Беркшир, Англія |
| Зріст | 178 см |
| Робоча рука | права |
| Мейджори | |
| Вімблдон | Перемога (1881, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886, 1890) |
Парний розряд | |
| Мейджори | |
| Вімблдон | Перемога (1884, 1885, 1886, 1888, 1889) |
| Інші парні турніри | |
Джеймс Ернест Реншоу (англ. James Ernest Renshaw; 3 січня 1861, Лемінгтон, Ворікшир — 2 вересня 1899, Беркшир) — британський тенісист, переможець Вімблдону в одиночному і п'ятиразовий переможець парному розрядах. Брат-близнюк та основний суперник в боротьбі за титули Вільяма Реншоу.
Біографія
Народився 3 січня 1861 року у Лемінгтоні в родині Джеймса та Еллен Реншоу, і був на 15 хвилин старше свого брата-близнюка Вільяма. Освіту здобув у Челтенхемському коледжі.[1]
Помер Ернест Реншоу в місті Волтхем Сент Лоуренс, недалеко від Туайфорда в Беркширі, 2 вересня 1899 року у віці 38 років від отруєння карболовою кислотою. Хоча було проведено розслідування, але встановити, чи прийняв тенісист отруйну сполуку навмисно, або ж усе сталося випадково, так і не вдалося[2][1].
1983 року — приєднався до свого брата в Міжнародному залі тенісної слави.
Спортивна кар'єра
Уперше виступив на Вімблдоні у 1880, й одразу ж дійшов до чвертьфіналу, де в чотирьох сетах зазнав поразки від Едварда Вудхауза. За свою кар'єру на цих змаганнях здобув лише одну перемогу в одиночному розряді (1888 року Ернест у Челендж-матчі здолав у трьох партіях їхнього з братом найбільш серйозного суперника, Герберта Лофорда). Проте він ще чотири рази грав у фіналі, де тричі програвав своєму братові й один раз — Герберту Лофорду.
Також у парі братом Ернест п'ять разів перемагав на Вімблдонського кортах у парному розряді (1884, 1884, 1886, 1888, 1889; цей рекорд невдовзі був перевершений братами Догерті).
З інших турнірів в одиночному розряді Ернест Реншоу чотири рази вигравав Відкритий чемпіонат Ірландії (1883, 1887, 1888, 1892), і один раз — кубок Prince's club у Лондоні. У чоловічому парному розряді разом з Вільямом він перемагав на Чемпіонаті Ірландії також чотири рази (1881, 1883, 1884, 1885) [3], у змішаному парному розряді — один раз, 1887 року, разом з 16-річною Лотті Дод[3]. Крім того, Ернест разом з братом завоював три титули на Чемпіонаті Оксфордського університету в чоловічому парному розряді[4] (1880, 1881, 1884; турнір був відкритий для всіх охочих).
Востаннє брати Реншоу взяли участь у змаганнях на Вімблдоні у 1893 році, але, вони повинні були грати один проти одного вже в першому колі і Вільям відмовився від боротьби. Ернест не зміг скористатися своїм шансом та програв у другому колі, з рахунком 6-1, 5-7, 1-6, 6-4, 3-6, ірландцеві Гарольду Махоні.
Фінали турнірів Великого шолома
Одиночний розряд
Перемоги
| Рік | Турнір | Суперник у Фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1888 | Вімблдонський турнір | .svg){kind=small} Герберт Лофорд |
6-3, 7-5, 6-0 |
Поразки (4)
| Рік | турнір | Суперник у Фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1882 | Вімблдонський турнір | Вільям Реншоу |
1-6, 6-2, 6-4, 2-6, 2-6 |
| 1883 | Вімблдонський турнір | Вільям Реншоу |
6-2, 3-6, 3-6, 6-4, 3-6 |
| 1887 | Вімблдонський турнір | Герберт Лофорд |
6-1, 3-6, 6-3, 4-6, 4-6 |
| 1889 | Вімблдонський турнір | Вільям Реншоу |
4-6, 1-6, 6-3, 0-6 |
Парний розряд
| Рік | Турнір | Партнер | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
| 1884 | Вімблдон | .svg){kind=small} Вільям Реншоу
|
Ернест Льюїс Е. Л. Вільямс
|
6-3, 6-1, 1-6, 6-4 |
| 1885 | Вімблдон (2) | Вільям Реншоу
|
Клод Фаррер Артур Стенлі
|
6-3, 6-3, 10-8 |
| 1886 | Вімблдон (3) | Вільям Реншоу
|
Клод Фаррер Артур Стенлі
|
6-3, 6-3, 4-6, 7-5 |
| 1888 | Вімблдон (4) | Вільям Реншоу
|
Герберт Вілберфокс Патрік Боуз-Лайон
|
2-6, 1-6, 6-3, 6-4, 6-3 |
| 1889 | Вімблдон (5) | Вільям Реншоу
|
Ернест Льюїс Джордж Гільярд
|
6-4, 6-4, 3-6, 0-6, 6-1 |
Див. також
Примітки
- ↑ а б Oxford Dictionary.
- ↑ Pharmaceutical journal;: A weekly record of pharmacy and allied sciences, 1900. P. 279
- ↑ а б Dohertys, 1903, с. 170-171.
- ↑ «Oxford University Lawn Tennis Club: 1879—1883». Norham Gardens Lawn Tennis Club
Література
- «The glorious reign of Renshaw» // A. Wallis Myers. The complete lawn tennis player. — Philadelphia : G.W. Jacobs & co, 1908. — P. 18-24.
- «William and Ernest Renshaw» // Herbert Chipp. «Lawn tennis recollections». — Merritt & Hatcher, 1898. — P. 13-21.
- Reginald Doherty, Lawrence Doherty. R. F. and H. L. Doherty on lawn tennis. — New York : The Baker & Taylor company, 1903. — 258 с.
Посилання
- Ернест Реншоу На сайті International Tennis Hall of Fame
- Ернест Реншоу на Tennis Archives[недоступне посилання з квітня 2019]
- Wray Vamplew. «Renshaw, William Charles». Oxford Dictionary of National Biography — Oxford University Press. 2004-12
| ||||||||