Роджер Федерер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роджер Федерер
Federer Ohio (2008) 5.jpg
Громадянство Швейцарія
Місце проживання Боттмінген[en], Швейцарія
Дата народження 8 серпня 1981(1981-08-08) (37 років)
Місце народження Базель, Швейцарія
Зріст 185 см
Вага 85 кг
Початок кар'єри 1998
Робоча рука правша
Бекхенд одноручний
Тренер Іван Любичич
Призові, USD 116,974,122

Одиночний розряд

Матчів в/п 1161–254 (82.05%)
Титулів 98 (другий результат у Відкритій ері)
Найвища позиція № 1 (2 лютого 2004)
Поточна позиція 2 (25 червня 2018)
Турніри Великого шолома
Австралія Перемога (2004, 2006, 2007, 2010, 2017, 2018)
Ролан Гаррос Перемога (2009)
Вімблдон Перемога (2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2012, 2017)
США Перемога (2004, 2005, 2006, 2007, 2008)
Інші турніри
Підсумковий турнір Перемога (2003, 2004, 2006, 2007, 2010, 2011)
Олімпіада Silver medal.svg Срібна медаль (2012)

Парний розряд

Матчів в/п 120-80
Титулів 8
Найвища позиція №24 (9 червня 2003)
Інші парні турніри
Олімпіада Gold medal.svg Золота медаль (2008)
Картка була оновлена востаннє: 17 липня 2018

Роджер Федерер (англ. Roger Federer) (нар. 8 серпня 1981, Базель, Швейцарія) — швейцарський тенісист-професіонал, 20-разовий чемпіон турнірів Великого шолома, олімпійський чемпіон та медаліст, шестиразовий переможець підсумкового турніру року, перша ракетка світу, семиразовий найкращий спортсмен Швейцарії (2003–2004, 2006–2007, 2012, 2014 та 2017).

Кар'єра[ред. | ред. код]

За свою кар'єру виграв 20 турнірів Великого шолома в одиночному розряді. Найкращий тенісист світу за рейтингом ATP в 2004, 2005, 2006, 2007 і 2009 роках. Протягом професійної кар'єри тенісиста виграв 98 турнірів в одиночному і 8 — у парному розрядах. Володар Кубка Девіса (2014) в складі національної сбірної Швейцарії.

2008 року здійснилася одна з мрій Федерера — в Пекіні він став Олімпійським чемпіоном, хоч і в парному розряді. На Олімпіаді в Лондоні він виборов срібну медаль в одиночному розряді.

У 2009 році йому вдалося повернути собі перший номер світового рейтингу і нарешті виграти Відкритий чемпіонат Франції з тенісу.

Федерер — єдиний тенісист, який тричі вигравав одразу 3 турніри Великого шолому протягом сезону: це йому вдавалося у 2004, 2006 і 2007 роках. Завдяки перемогам на турнірах Роджер чотири рази поспіль визнавався людиною року у світі спорту в 2005, 2006, 2007, 2008.

З вересня 2003 до листопада 2007 не програвав 2 матчі поспіль.

Дуже багато спортивних експертів схиляються до визнання Роджера найкращим тенісистом усіх часів і народів. [2][3][4][5][6]

Вімблдон 2012

Роджер Федерер заснував щорічний турнір — Кубок Лейвера[en]. Турнір названий в честь тенісної легенди — австралійського тенісиста Рода Лейвера. В Кубку Лейвера команда збірної Європи грає з командою інших частин світу. Вперше цей Кубок було розіграно в вересні 2017 році в місті Прага. Роджер Федерер прийняв участь в першому турнірі і виграв Кубок Лейвера в складі команди збірної Європи.

В лютому 2018 року Роджер Федерер в п'ятий раз отримав нагороду Laureus World Sports Awards, як найкращий спортсмен попереднього (2017) року. В квітні 2018 року Федерер став першим гравцем АТР туру, який провів 700 тижнів в топ-4.

Досягнення[ред. | ред. код]

Після перемоги в 1/8 фіналу на турнірі серії Мастерс Mutua Madrilena Masters Madrid, в Мадриді над французьким тенісистом Джо-Вілфрідом Тсонга, Роджер очолив список тенісистів за призовими, заробленими протягом професійної кар'єри. Він обійшов у цьому списку американця Піта Сампраса.

Разом з тим Роджер є єдиним у світі тенісистом, який виходив у півфінал турнірів Великого шолома 23 рази поспіль. Всього зіграв 43 півфінали.

Також він є рекордсменом за кількістю зіграних фіналів тих таки "Великих" турнірів: на його рахунку 30 фіналів (20 з них виявилися переможними), 10 разів грав в них поспіль (що також є рекордом). Зіграв у 11 фіналах на Вімблдоні.

27 перемог на турнірах серії Мастерс. 20 перемог на турнірах серії ATP 500[en].

Шість разів вигравав Фінал Світового Туру ATP (п'ятий, вслід за турнірами Великого шолома, за значимістю особистий турнір у чоловічому тенісі).

Перебував у статусі першої ракетки світу знову таки рекордні 237 тижнів поспіль: з 2 лютого 2004 року по 18 серпня 2008-го.

Після втрати титулу першої ракетки світу в червні 2010-го, зупинився на позначці у 285 тижнів на чолі світового рейтингу, що лише одним пунктом поступався показнику Піта Сампраса, котрий очолював рейтинг 286 тижнів. Але повернувши це звання в липні 2012, Федерер підкорив черговий рекорд чоловічого тенісу: найбільша кількість тижнів на чолі рейтингу — 302.

19 лютого 2018 року Роджер Федерер знову став першою ракеткою світу після виграшу турніру ATP 500 в Роттердамі.

Вшанування[ред. | ред. код]

Федерера шість разів називали спортсменом року Швейцарії, крім того пара Федерер/Вавринка була визнана швейцарською командою року.

На честь тенісиста названо астероїд 230975 Роджерфедерер[fr].

Статистика[ред. | ред. код]

Історія виступів у турнірах Великого шолома[ред. | ред. код]

Турнір 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Усп В-П В %
Australian Open A К1 П ПФ П П ПФ Ф П ПФ ПФ ПФ ПФ ПФ П П 6 / 19 94–13 87.9
French Open A ЧФ ПФ Ф Ф Ф П ЧФ Ф ПФ ЧФ ЧФ A A A 1 / 17 65–16 80.2
Wimbledon A ЧФ П П П П П Ф П ЧФ ЧФ П Ф Ф ПФ П ЧФ 8 / 20 95–12 89.2
US Open A К2 П П П П П Ф ПФ ПФ ЧФ ПФ Ф A ЧФ 5 / 17 82–12 87.2
В–П 0–0 0–2 7–4 13–4 6–4 13–3 22–1 24–2 27–1 26–1 24–3 26–2 20–3 20–4 19–3 13–4 19–4 18–4 10–2 18–1 7–0 20 / 72 332–52 86.5

Примітка: Федерер пройшов у наступне коло без гри в четвертому колі на US Open (2004 та 2012) й на Вімблдоні (2007), і в другому колі Australian Open (2012); це не враховано як перемоги

Фінали турнірів Великого шолома: 30 (20 титулів)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивник Рахунок
Перемога 2003 Wimbledon Трава Австралія Марк Філіппуссіс 7–6(7–5), 6–2, 7–6(7–3)
Перемога 2004 Australian Open Хард Росія Марат Сафін 7–6(7–3), 6–4, 6–2
Перемога 2004 Wimbledon (2) Трава США Енді Роддік 4–6, 7–5, 7–6(7–3), 6–4
Перемога 2004 US Open Хард Австралія Ллейтон Г'юїтт 6–0, 7–6(7–3), 6–0
Перемога 2005 Wimbledon (3) Трава США Енді Роддік 6–2, 7–6(7–2), 6–4
Перемога 2005 US Open (2) Хард США Андре Агассі 6–3, 2–6, 7–6(7–1), 6–1
Перемога 2006 Australian Open (2) Хард Кіпр Маркос Багдатіс 5–7, 7–5, 6–0, 6–2
Поразка 2006 French Open Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 6–1, 1–6, 4–6, 6–7(4–7)
Перемога 2006 Wimbledon (4) Трава Іспанія Рафаель Надаль 6–0, 7–6(7–5), 6–7(2–7), 6–3
Перемога 2006 US Open (3) Хард США Енді Роддік 6–2, 4–6, 7–5, 6–1
Перемога 2007 Australian Open (3) Хард Чилі Фернандо Гонсалес 7–6(7–2), 6–4, 6–4
Поразка 2007 French Open Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 3–6, 6–4, 3–6, 4–6
Перемога 2007 Wimbledon (5) Трава Іспанія Рафаель Надаль 7–6(9–7), 4–6, 7–6(7–3), 2–6, 6–2
Перемога 2007 US Open (4) Хард Сербія Новак Джокович 7–6(7–4), 7–6(7–2), 6–4
Поразка 2008 French Open Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 1–6, 3–6, 0–6
Поразка 2008 Wimbledon Трава Іспанія Рафаель Надаль 4–6, 4–6, 7–6(7–5), 7–6(10–8), 7–9
Перемога 2008 US Open (5) Хард Велика Британія Енді Маррі 6–2, 7–5, 6–2
Поразка 2009 Australian Open Хард Іспанія Рафаель Надаль 5–7, 6–3, 6–7(3–7), 6–3, 2–6
Перемога 2009 French Open Ґрунт Швеція Робін Седерлінг 6–1, 7–6(7–1), 6–4
Перемога 2009 Wimbledon (6) Трава США Енді Роддік 5–7, 7–6(8–6), 7–6(7–5), 3–6, 16–14
Поразка 2009 US Open Хард Аргентина Хуан Мартін дель Потро 6–3, 6–7(5–7), 6–4, 6–7(4–7), 2–6
Перемога 2010 Australian Open (4) Хард Велика Британія Енді Маррі 6–3, 6–4, 7–6(13–11)
Поразка 2011 French Open Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 5–7, 6–7(3–7), 7–5, 1–6
Перемога 2012 Wimbledon (7) Трава Велика Британія Енді Маррі 4–6, 7–5, 6–3, 6–4
Поразка 2014 Wimbledon Трава Сербія Новак Джокович 7–6(9–7), 4–6, 6–7(4–7), 7–5, 4–6
Поразка 2015 Wimbledon Трава Сербія Новак Джокович 6–7(1–7), 7–6(12–10), 4–6, 3–6
Поразка 2015 US Open Хард Сербія Новак Джокович 4–6, 7–5, 4–6, 4–6
Перемога 2017 Australian Open (5) Хард Іспанія Рафаель Надаль 6–4, 3–6, 6–1, 3–6, 6–3
Перемога 2017 Wimbledon (8) Трава Хорватія Марін Чилич 6–3, 6–1, 6–4
Перемога 2018 Australian Open (6) Хард Хорватія Марін Чилич 6–2, 6–7(5–7), 6–3, 3–6, 6–1

Виноски[ред. | ред. код]

  1. https://www.credit-suisse-sports-awards.ch/de/hall-of-fame/rekorde/
  2. Roddick: Federer might be greatest ever. The Associated Press. 2005-07-03. Процитовано 2007-03-02. 
  3. Federer inspires comparisons to all-time greats. The Associated Press. 2004-09-12. Процитовано 2007-03-02. 
  4. 4-In-A-Row For Federer. The Associated Press. 2006-07-09. Процитовано 2007-03-02. 
  5. Sarkar, Pritha (2005-07-04). Greatness beckons Federer. Reuters. Процитовано 2007-03-02. 
  6. Collins, Bud (2005-07-03). Federer Simply In a League of His Own. MSNBC Website (MSNBC.COM). Процитовано 2007-04-09. 

Посилання[ред. | ред. код]


Нагороди
Попередник:
Симон Амман
Швейцарія Спортсмен року Швейцарії
2003-2004
Наступник:
Томас Люті
Попередник:
Томас Люті
Швейцарія Спортсмен року Швейцарії
2006-2007
Наступник:
Фаб'ян Канчеллара
Попередник:
Дідьє Кюш
Швейцарія Спортсмен року Швейцарії
2012
Наступник:
Даріо Колонья
Попередник:
Даріо Колонья
Швейцарія Спортсмен року Швейцарії
2014
Наступник: