Роджер Федерер

Роджер Федерер
Громадянство	Швейцарія
Місце проживання	Боттмінген[en], Швейцарія
Дата народження	8 серпня 1981 (37 років)
Місце народження	Базель, Швейцарія
Зріст	185 см
Вага	85 кг
Початок кар'єри	1998
Робоча рука	правша
Бекхенд	одноручний
Тренер	Іван Любичич
Призові, USD	117,773,812
Одиночний розряд
Матчів в/п	1178–258 (82.03%)
Титулів	99 (другий результат у Відкритій ері)
Найвища позиція	№ 1 (2 лютого 2004)
Поточна позиція	2 (25 червня 2018)
Турніри Великого шолома
Австралія	Перемога (2004, 2006, 2007, 2010, 2017, 2018)
Ролан Гаррос	Перемога (2009)
Вімблдон	Перемога (2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2012, 2017)
США	Перемога (2004, 2005, 2006, 2007, 2008)
Інші турніри
Підсумковий турнір	Перемога (2003, 2004, 2006, 2007, 2010, 2011)
Олімпіада	Срібна медаль (2012)
Парний розряд
Матчів в/п	120-80
Титулів	8
Найвища позиція	№24 (9 червня 2003)
Інші парні турніри
Олімпіада	Золота медаль (2008)
Нагороди
	Спортсмен року Швейцарії (2003, 2004, 2006, 2007, 2012, 2014) Чемпіон чемпіонів газети L'Équipe[d] (2007, 2006, 2005) BBC Overseas Sports Personality of the Year[d] (2004, 2006, 2007) Best International Athlete ESPY Award[d] (2009) ITF World Champions[d] (2004, 2005, 2006, 2007, 2009) honorary doctor of the University of Basel[d]
Олімпійські ігри

Роджер Федерер (англ. Roger Federer) (нар. 8 серпня 1981, Базель, Швейцарія) — швейцарський тенісист-професіонал, 20-разовий чемпіон турнірів Великого шолома, олімпійський чемпіон та медаліст, шестиразовий переможець підсумкового турніру року, перша ракетка світу, семиразовий найкращий спортсмен Швейцарії (2003–2004, 2006–2007, 2012, 2014 та 2017).

Зміст

1 Кар'єра
2 Досягнення
3 Вшанування
4 Статистика
- 4.1 Історія виступів у турнірах Великого шолома
- 4.2 Фінали турнірів Великого шолома: 30 (20 титулів)
5 Виноски
6 Посилання

Кар'єра[ред. | ред. код]

За свою кар'єру виграв 20 турнірів Великого шолома в одиночному розряді. Найкращий тенісист світу за рейтингом ATP в 2004, 2005, 2006, 2007 і 2009 роках. Протягом професійної кар'єри тенісиста виграв 98 турнірів в одиночному і 8 — у парному розрядах. Володар Кубка Девіса (2014) в складі національної збірної Швейцарії^[de].

2008 року здійснилася одна з мрій Федерера — в Пекіні він став Олімпійським чемпіоном, хоч і в парному розряді. На Олімпіаді в Лондоні він виборов срібну медаль в одиночному розряді.

У 2009 році йому вдалося повернути собі перший номер світового рейтингу і нарешті виграти Відкритий чемпіонат Франції з тенісу.

Федерер — єдиний тенісист, який тричі вигравав одразу 3 турніри Великого шолому протягом сезону: це йому вдавалося у 2004, 2006 і 2007 роках. Завдяки перемогам на турнірах Роджер чотири рази поспіль визнавався людиною року у світі спорту в 2005, 2006, 2007, 2008.

З вересня 2003 до листопада 2007 не програвав 2 матчі поспіль.

Дуже багато спортивних експертів схиляються до визнання Роджера найкращим тенісистом усіх часів і народів. ^[1]^[2]^[3]^[4]^[5]

Вімблдон 2012

Роджер Федерер заснував щорічний турнір — Кубок Лейвера^[en]. Турнір названий в честь тенісної легенди — австралійського тенісиста Рода Лейвера. В Кубку Лейвера команда збірної Європи грає з командою інших частин світу. Вперше цей Кубок було розіграно в вересні 2017 році в місті Прага. Роджер Федерер прийняв участь в першому турнірі і виграв Кубок Лейвера в складі команди збірної Європи.

В лютому 2018 року Роджер Федерер в п'ятий раз отримав нагороду Laureus World Sports Awards, як найкращий спортсмен попереднього (2017) року. В квітні 2018 року Федерер став першим гравцем АТР туру, який провів 700 тижнів в топ-4.

Досягнення[ред. | ред. код]

Після перемоги в 1/8 фіналу на турнірі серії Мастерс Mutua Madrilena Masters Madrid, в Мадриді над французьким тенісистом Джо-Вілфрідом Тсонга, Роджер очолив список тенісистів за призовими, заробленими протягом професійної кар'єри. Він обійшов у цьому списку американця Піта Сампраса.

Разом з тим Роджер є єдиним у світі тенісистом, який виходив у півфінал турнірів Великого шолома 23 рази поспіль. Всього зіграв 43 півфінали.

Також він є рекордсменом за кількістю зіграних фіналів тих таки "Великих" турнірів: на його рахунку 30 фіналів (20 з них виявилися переможними), 10 разів грав в них поспіль (що також є рекордом). Зіграв у 11 фіналах на Вімблдоні.

27 перемог на турнірах серії Мастерс. 20 перемог на турнірах серії ATP 500^[en].

Шість разів вигравав Фінал Світового Туру ATP (п'ятий, вслід за турнірами Великого шолома, за значимістю особистий турнір у чоловічому тенісі).

Перебував у статусі першої ракетки світу знову таки рекордні 237 тижнів поспіль: з 2 лютого 2004 року по 18 серпня 2008-го.

Після втрати титулу першої ракетки світу в червні 2010-го, зупинився на позначці у 285 тижнів на чолі світового рейтингу, що лише одним пунктом поступався показнику Піта Сампраса, котрий очолював рейтинг 286 тижнів. Але повернувши це звання в липні 2012, Федерер підкорив черговий рекорд чоловічого тенісу: найбільша кількість тижнів на чолі рейтингу — 302.

19 лютого 2018 року Роджер Федерер знову став першою ракеткою світу після виграшу турніру ATP 500 в Роттердамі.

Вшанування[ред. | ред. код]

Федерера шість разів називали спортсменом року Швейцарії, крім того пара Федерер/Вавринка була визнана швейцарською командою року.

На честь тенісиста названо астероїд 230975 Роджерфедерер^[fr].

Статистика[ред. | ред. код]

Історія виступів у турнірах Великого шолома[ред. | ред. код]

Турнір	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	Усп	В-П	В %
Australian Open	A	К1	3к	3к	4к	4к	П	ПФ	П	П	ПФ	Ф	П	ПФ	ПФ	ПФ	ПФ	3к	ПФ	П	П	6 / 19	94–13	87.9
French Open	A	1к	4к	ЧФ	1к	1к	3к	ПФ	Ф	Ф	Ф	П	ЧФ	Ф	ПФ	ЧФ	4к	ЧФ	A	A	A	1 / 17	65–16	80.2
Wimbledon	A	1к	1к	ЧФ	1к	П	П	П	П	П	Ф	П	ЧФ	ЧФ	П	2к	Ф	Ф	ПФ	П	ЧФ	8 / 20	95–12	89.2
US Open	A	К2	3к	4к	4к	4к	П	П	П	П	П	Ф	ПФ	ПФ	ЧФ	4к	ПФ	Ф	A	ЧФ	4к	5 / 17	82–12	87.2
В–П	0–0	0–2	7–4	13–4	6–4	13–3	22–1	24–2	27–1	26–1	24–3	26–2	20–3	20–4	19–3	13–4	19–4	18–4	10–2	18–1	7–0	20 / 72	332–52	86.5

Примітка: Федерер пройшов у наступне коло без гри в четвертому колі на US Open (2004 та 2012) й на Вімблдоні (2007), і в другому колі Australian Open (2012); це не враховано як перемоги

Фінали турнірів Великого шолома: 30 (20 титулів)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Супротивник	Рахунок
Перемога	2003	Wimbledon	Трава	Марк Філіппуссіс	7–6^(7–5), 6–2, 7–6^(7–3)
Перемога	2004	Australian Open	Хард	Марат Сафін	7–6^(7–3), 6–4, 6–2
Перемога	2004	Wimbledon (2)	Трава	Енді Роддік	4–6, 7–5, 7–6^(7–3), 6–4
Перемога	2004	US Open	Хард	Ллейтон Г'юїтт	6–0, 7–6^(7–3), 6–0
Перемога	2005	Wimbledon (3)	Трава	Енді Роддік	6–2, 7–6^(7–2), 6–4
Перемога	2005	US Open (2)	Хард	Андре Агассі	6–3, 2–6, 7–6^(7–1), 6–1
Перемога	2006	Australian Open (2)	Хард	Маркос Багдатіс	5–7, 7–5, 6–0, 6–2
Поразка	2006	French Open	Ґрунт	Рафаель Надаль	6–1, 1–6, 4–6, 6–7^(4–7)
Перемога	2006	Wimbledon (4)	Трава	Рафаель Надаль	6–0, 7–6^(7–5), 6–7^(2–7), 6–3
Перемога	2006	US Open (3)	Хард	Енді Роддік	6–2, 4–6, 7–5, 6–1
Перемога	2007	Australian Open (3)	Хард	Фернандо Гонсалес	7–6^(7–2), 6–4, 6–4
Поразка	2007	French Open	Ґрунт	Рафаель Надаль	3–6, 6–4, 3–6, 4–6
Перемога	2007	Wimbledon (5)	Трава	Рафаель Надаль	7–6^(9–7), 4–6, 7–6^(7–3), 2–6, 6–2
Перемога	2007	US Open (4)	Хард	Новак Джокович	7–6^(7–4), 7–6^(7–2), 6–4
Поразка	2008	French Open	Ґрунт	Рафаель Надаль	1–6, 3–6, 0–6
Поразка	2008	Wimbledon	Трава	Рафаель Надаль	4–6, 4–6, 7–6^(7–5), 7–6^(10–8), 7–9
Перемога	2008	US Open (5)	Хард	Енді Маррі	6–2, 7–5, 6–2
Поразка	2009	Australian Open	Хард	Рафаель Надаль	5–7, 6–3, 6–7^(3–7), 6–3, 2–6
Перемога	2009	French Open	Ґрунт	Робін Седерлінг	6–1, 7–6^(7–1), 6–4
Перемога	2009	Wimbledon (6)	Трава	Енді Роддік	5–7, 7–6^(8–6), 7–6^(7–5), 3–6, 16–14
Поразка	2009	US Open	Хард	Хуан Мартін дель Потро	6–3, 6–7^(5–7), 6–4, 6–7^(4–7), 2–6
Перемога	2010	Australian Open (4)	Хард	Енді Маррі	6–3, 6–4, 7–6^(13–11)
Поразка	2011	French Open	Ґрунт	Рафаель Надаль	5–7, 6–7^(3–7), 7–5, 1–6
Перемога	2012	Wimbledon (7)	Трава	Енді Маррі	4–6, 7–5, 6–3, 6–4
Поразка	2014	Wimbledon	Трава	Новак Джокович	7–6^(9–7), 4–6, 6–7^(4–7), 7–5, 4–6
Поразка	2015	Wimbledon	Трава	Новак Джокович	6–7^(1–7), 7–6^(12–10), 4–6, 3–6
Поразка	2015	US Open	Хард	Новак Джокович	4–6, 7–5, 4–6, 4–6
Перемога	2017	Australian Open (5)	Хард	Рафаель Надаль	6–4, 3–6, 6–1, 3–6, 6–3
Перемога	2017	Wimbledon (8)	Трава	Марін Чилич	6–3, 6–1, 6–4
Перемога	2018	Australian Open (6)	Хард	Марін Чилич	6–2, 6–7^(5–7), 6–3, 3–6, 6–1

Виноски[ред. | ред. код]

↑ Roddick: Federer might be greatest ever. The Associated Press. 2005-07-03. Процитовано 2007-03-02.
↑ Federer inspires comparisons to all-time greats. The Associated Press. 2004-09-12. Процитовано 2007-03-02.
↑ 4-In-A-Row For Federer. The Associated Press. 2006-07-09. Процитовано 2007-03-02.
↑ Sarkar, Pritha (2005-07-04). Greatness beckons Federer. Reuters. Процитовано 2007-03-02.
↑ Collins, Bud (2005-07-03). Federer Simply In a League of His Own. MSNBC Website (MSNBC.COM). Процитовано 2007-04-09.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Роджер Федерер

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роджер Федерер

Нагороди
Попередник: Симон Амман	Спортсмен року Швейцарії 2003-2004	Наступник: Томас Люті
Попередник: Томас Люті	Спортсмен року Швейцарії 2006-2007	Наступник: Фаб'ян Канчеллара
Попередник: Дідьє Кюш	Спортсмен року Швейцарії 2012	Наступник: Даріо Колонья
Попередник: Даріо Колонья	Спортсмен року Швейцарії 2014	Наступник: —