Кривохижинці
село Кривохижинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Рада | Мурованокуриловецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05080070250068316 |
Основні дані | |
Засноване | 1400 |
Населення | 129 |
Площа | 1,886 км² |
Густота населення | 138,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23416 |
Телефонний код | +380 4356 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′25″ пн. ш. 27°33′19″ сх. д. / 48.80694° пн. ш. 27.55528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
260 м |
Водойми | Жабля та Жван |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23415, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с. Долиняни, вул. Миру 5 |
Карта | |
Мапа | |
Кривохи́жинці — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 129 осіб.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади [1]
В процесі археологічних досліджень, які проводились спеціалістами Львівського університету, на терирії села та на березі річки Жван було знайдено стародавній кременеобробний комплекс, що свідчить про наявність поселення на цій землі в давні часи.
Історія
Згідно адміністративного поділу село входило до:
- XVI ст. — Летичівського повіту;
- XIX ст. — Могилівського повіту;
- з XX ст. — Муровано-Куриловецького району.
У кінці 18 ст., початку 19 ст. маршалок Могилівського повіту Теодор Дзержек був дідичем села Кривохижинці та сіл Супівка і Снітків.
Як відомо з літературних джерел у XVIII ст в селі була дерев'яна церква, яка згоріла від блискавки у 1792 р. Нова кам'яна з дерев'яним верхом церква Покрови збудована у 1795 р. на новому місці. Іконостас 1837 р. — 3-ярусний. Шанована ікона божої матері, врятована від пожежі у старій церкві. В наш час — церкви в селі немає.
В період Голодомору 1932—1933 році, село Кривохижинці було врятоване діяльністю тогочасного голови колгоспу Барабана Павла івановича. В ситуації нестачі харчів на селі та регіоні в цілому, Павло Іванович організував в столовій колгоспу гаряче харчування. В черзі люди отримували тричі на день порцію супу та шматок хліба. З переказів свідків тих подій, Павло Іванович дав вказівку: «нікому не відмовляти». Завдяки цій людині село вижило в складний час. Як свідчить статистика — з 1300 осіб населення, у роки Голодомору 1932—1933 загинули 120 людей, що значно менше ніж у більшості інших населених пунктах.
Уродженці села
- Барабан Леонід Іванович (1929—2016) — літературознавець, історик театру.
- Барабан Павло Іванович — голова колгоспу, який врятував село від голоду 1932—1933 рр., учасник Другої світової війни.
- Мосендз Ольга Павлівна (після заміжжя Пирогова) — лікар-фтизіатр, останній головний лікар Дунаєвецького протитуберкульозного медичного диспансеру (обіймала посаду у 1973—2004 роках). Удостоєна звань ветеран праці, відмінник охорони здоров'я за сумлінне виконання професійних обов'язків. Походить з давнього роду Мосендзів, що у великій чисельності проживали та досі представлені в селі. Свідченням поширення родини в даній місцевості є меморіал заглиблим односельчанам в роки Другої світової війни, у списках якого понад десяток імен належить родині Мосендзів.
Посилання
Джерела та література
- Приходы и церкви Подольской епархии. — Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 757—758.
- Гульдман В. К. — Справочная книжка Подольской губернии. — Каменец-Подольский: тип.губ.правления, 1888 г., с. 249.
- Жарких М. І. — Довідник «Храми Поділля».
- Сало Б. — Кремнеобробний комплекс поселення Кривохижинці І на р. Жван у Середньому Подністер'ї: [Вінницька обл.] / Б.Сало, І.Назар // Археологічні дослідження Львівського університету: зб. наук. пр. / Львів, 2012. Вип. 14-15. — С. 152—169.
- Кушнір А. Г. «Кривохижинці — колиска наших душ». 2007 р.
- http://www.tviybiznes.com / Матеріали 33 канал Вінниця — КРИВОХИЖИНЦІ ВІД ГОЛОДУ ВРЯТУВАВ ГОЛОВА КОЛГОСПУ БАРАБАН.
Література
- Долиня́ни // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.463
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 31 жовтня 2021.