Караганов Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:49, 16 листопада 2021, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Караганов Сергій Петрович
Народився12 вересня 1952(1952-09-12) (72 роки)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьгеополітик, політик, політолог, економіст, викладач університету
Alma materЕкономічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd
МДУ (1974)
Галузьгеополітика[1]
ЗакладВища школа економіки (Москва)
Вища школа економіки (Москва)[2]
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ЧленствоРада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
БатькоAleksandr Karaganovd
Нагороди
Особ. сторінкаkaraganov.ru

Сергій Олександрович Караганов (нар. 12 вересня 1952, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політолог і економіст. Декан факультету світової економіки та світової політики НДУ ВШЕ.

Походження

Батько — Олександр Васильович Караганов (19152007), викладач Академії суспільних наук при ЦК КПРС[3][4]. Мати — Софія Григорівна Караганова (нар. 1917/1918), перша дружина поета Євгена Долматовського[5].

Біографія

Освіта

У 1974 році закінчив економічний факультет Московського державного університету. У 1979 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль і місце транснаціональних корпорацій у зовнішній політиці США». У 1989 році захистив докторську дисертацію на тему «Роль і місце Західної Європи в стратегії США щодо СРСР (1945—1988)».

Наукова діяльність

З 1974 по 1977 стажувався при місії СРСР при ООН. З 1978 по 1988 працював в Інституті США і Канади АН СРСР на посадах молодшого, потім старшого наукового співробітника, завідувача сектором. З 1988 року працює в Інституті Європи АН СРСР (РАН), з 1989 — заступник директора.

Наукові інтереси — зовнішня і військова політика СРСР/Росії, взаємодія між Росією і Заходом у політичній, економічній сферах і сфері безпеки. Світова політика. Міжнародна інтеграція. Глобалізація. США і Велика Британія.

Викладання — читання лекцій в різних російських і зарубіжних університетах і дослідницьких інститутах. Під час весняного семестру 1991 — почесна кафедра їм. Б. А. Роллинга в Гронингенском університеті. З 2002 — завідувач кафедри світової політики Державного університету — Вищої школи економіки (ГУ-ВШЕ). З 2006 — декан факультету світової економіки та світової політики ГУ-ВШЕ.

Автор і редактор 17 книг і брошур, опублікував понад 250 статей з проблем економіки, зовнішньої політики, контролю над озброєннями, стратегії національної безпеки, зовнішньої і військової політики Росії. Статті і книги опубліковані в Росії, США, Німеччини, Франції, Великій Британії, Нідерландах, Фінляндії, Данії, Греції та інших країнах.

Громадська і державна діяльність

У 19891991 — офіційний експерт Комітету з міжнародних відносин Верховної Ради СРСР. З 1991 — член Ради із зовнішньої політики МЗС РФ.

З 1992 — заступник голови, з 1994 — голова Президії Ради з зовнішньої та оборонної політики — громадської організації, яка нині об'єднує понад 150 відомих представників ділових кіл і засобів масової інформації, великих політиків, керівників силових структур.

У 19931999 — член Президентської Ради. З 1993 — член Науково-консультативної ради при Раді Безпеки РФ. З 1996 — член Консультативної ради при Голові Ради Федерації РФ. З 1996 — співголова опікунської ради Фонду розвитку парламентаризму в Росії. Член Опікунської Ради Фонду ІНДЕМ. З 2001 — радник заступника керівника Адміністрації Президента РФ по зовнішній політиці.

З 2002 — засновник і голова Редакційної ради журналу «Росія в глобальній політиці». У листопаді 2004 був введений в склад Ради при Президенті РФ зі сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав людини.

Як коментатор брав участь у телепроєкті Намедни 1961—1991: Наша ера.

Членство в міжнародних організаціях

З 1992 — співголова Російсько-українського форуму (регулярно проводяться зустрічі представників економічних і політичних еліт двох країн), нині Громадський діловий рада Росія-Україна. В 19941995 — співголова (спільно з О. Ламбсдорфом) Комітету з економічного розвитку Комісії «Велика Європа» (Комісія Ширака)[джерело не вказане 3036 днів].

З 1995 — Член Міжнародного консультативного комітету (МКК) Ради з міжнародних відносин (Нью-Йорк). МКК очолює Д. Рокфеллер[джерело не вказане 3036 днів].

З 2004 — член Опікунської ради Товариства Альфреда Херрхаузена при Дойче Банку[джерело не вказане 3036 днів]. Член Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон) та кількох інших професійних організацій і академічних рад[джерело не вказане 3036 днів].

Програма з десталінізації

1 лютого 2011 року на засіданні Ради при Президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини робочою групою на чолі з Карагановым була запропонована програма «десталінізації суспільства».

У липні 2013 року презентував РИА-Новости проект програми «Увічнення пам'яті жертв політичних репресій»[6].

Нагороди та премії

  • Премія Уряду Російської Федерації 2016 року в області засобів масової інформації (3 грудня 2016 року) — за популяризацію питань зовнішньої політики на сторінках журналу «Росія в глобальній політиці»[7].
  • Орден Дружби (24 жовтня 2017 року) — за великий внесок у розвиток науки і освіти, підготовку кваліфікованих фахівців[8]

Праці

  • Экономическая роль России в Европе (в соавторстве с О. Ламбсдорфом). — М., 1995 (также опубликована на англ.яз.).
  • Геополитические перемены в Европе, политика Запада и альтернативы для России. — М., 1995 (отв.редактор).
  • Zurueck zum Imperium?, Russische Au?en und Verteidigungspolitik in einer neuen Aera, in: Eine Welt oder Chaos?" — Suhrkamp Verlag Frankfurt am Main 1996.
  • К созданию сообщества демократических государств (в соавторстве с Г. Эллисоном, К. Кайзером), 1996.
  • Российско-американские отношения на рубеже веков. Доклады рабочих групп: СВОП и Фонда Карнеги за международный мир. — М., 2000.
  • Стратегия для России: Повестка дня для Президента-2000 (отв. редактор). — М., 2000.
  • Стратегия для России. 10 лет СВОП (отв. редактор). — М., 2002.
  • {{{Заголовок}}}.
  • Россия и мир. Новая эпоха. 12 лет, которые могут все изменить / Отв. ред. и рук. авт. кол. С. А. Караганов. — М.: АСТ: Русь-Олимп, 448 стр. 2008 ISBN 978-5-17-050151-9 ISBN 978-5-9648-0186-3
  • Россия vs Европа. Противостояние или союз? / Под редакцией С. А. Караганова и И. Ю. Юргенса Издательства: Астрель, Русь-Олимп, 384 стр. 2010 ISBN 978-5-271-25038-5 ISBN 978-5-9648-0297-6

Примітки

  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
  3. Воробьёв В. Мозговой центр союза кинематографистов. Общественная палата Тверской области. Процитовано 12 березня 2014.
  4. Караганов Александр Васильевич // Италия — Кваркуш. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 11).
  5. {{{Заголовок}}}. — 3 000 прим. — ISBN 978-5-271-44975-8.
  6. Сайт Инофорум, перевод статьи с сайта Focus.lv
  7. Распоряжение Правительства Российской Федерации от 3 декабря 2016 года № 2584-р «О присуждении премий Правительства Российской Федерации 2016 года в области средств массовой информации» (PDF). Официальный сайт Правительства Российской Федерации. 9 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 24 октября 2017 года № 512 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»

Посилання