Пархимів
село Пархимів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Козелецький |
Рада | Пархимівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA74100310180094364 |
Облікова картка | Пархимів |
Основні дані | |
Засноване | не пізніше 1666 |
Населення | 361 (1.01.2014)[1] |
Площа | 1,722 км² |
Густота населення | 209,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17043 |
Телефонний код | +380 4646 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°0′27″ пн. ш. 30°59′7″ сх. д. / 51.00750° пн. ш. 30.98528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
111 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17043, с. Пархимів, вул. Поліська, 14 |
Карта | |
Мапа | |
Пархи́мів — село в Україні, у Козелецькому районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Пархимівська сільська рада.
Населення становить 361 особа.
Історія
Котова Савина Хутор та Пархимов(а) хутор було згадано в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено поіменні відомості про мешканців хуторів: 29 людей на 28 дворів, які мали загалом 61 вола та 3 коней.[2]
За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 675 осіб (335 чоловічої статі та 340 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств, існувала православна церква[3].
1886 року тут був похований Михайло Чайковський — польський та український політичний діяч, письменник, нащадок гетьмана Івана Брюховецького.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Остерської волості мешкало 645 осіб, налічувалось 135 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок.[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 944 осіб (462 чоловічої статі та 482 — жіночої), з яких всі — православної віри[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
- ↑ Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 354.
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2636)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |