Волевачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волевачі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Козелецький
Рада Одинцівська сільська рада
Код КОАТУУ 7422086503
Облікова картка Волевачі 
Основні дані
Засноване не пізніше 1666
Населення 203 (1.01.2014)[1]
Площа 1,699 км²
Густота населення 119,48 осіб/км²
Поштовий індекс 17061
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°53′59″ пн. ш. 30°58′17″ сх. д. / 50.89972° пн. ш. 30.97139° сх. д. / 50.89972; 30.97139Координати: 50°53′59″ пн. ш. 30°58′17″ сх. д. / 50.89972° пн. ш. 30.97139° сх. д. / 50.89972; 30.97139
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Водойми р. Остер
Місцева влада
Адреса ради 17061, с. Одинці, вул. Центральна, 19; тел. 3-42-45
Карта
Волевачі. Карта розташування: Україна
Волевачі
Волевачі
Волевачі. Карта розташування: Чернігівська область
Волевачі
Волевачі

Волевачі́ — село в Україні, у Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 203 особи. Орган місцевого самоврядування — Одинцівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Офіційна дата заснування — 1834, однак поселення під назвою Волявочев хутор (як і багато навколишніх поселень) було згадане в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено відомості про 6 мешканців хутора.[2]

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 604 особи (288 чоловічої статі та 316 — жіночої), налічувалось 115 дворових господарств[3].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Остерської волості мешкало 700 осіб, налічувалось 142 дворових господарства, існував постоялий будинок[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 735 осіб (348 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 728 — православної віри[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
  2. Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 357.
  3. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2696)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-261)