Омелянів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Омелянів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький
Рада/громада Козелецька селищна громада
Код КОАТУУ 7422087101
Облікова картка Омелянів 
Основні дані
Перша згадка 1628
Населення 441 (1.01.2014)[1]
Площа 3,99 км²
Густота населення 110,53 осіб/км²
Поштовий індекс 17084
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°46′41″ пн. ш. 31°02′09″ сх. д. / 50.77806° пн. ш. 31.03583° сх. д. / 50.77806; 31.03583Координати: 50°46′41″ пн. ш. 31°02′09″ сх. д. / 50.77806° пн. ш. 31.03583° сх. д. / 50.77806; 31.03583
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Місцева влада
Адреса ради 17084, с. Омелянів, вул. Миру, 32; тел. 3-66-10
Карта
Омелянів. Карта розташування: Україна
Омелянів
Омелянів
Омелянів. Карта розташування: Чернігівська область
Омелянів
Омелянів

Омеля́нів — село в Україні, в Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 441 особу. Орган місцевого самоврядування — Омелянівська сільська рада.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Згадується в польській ревізії 1628 року як Omelianów futor.[2][3]

Емельянов хутор (як і багато навколишніх поселень) було згадано в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено відомості про мешканців хутора: Ромашка Шелесть, у него лошадь. Юрька Лысый, у него лошадь.[4]

1743 року замість старої Іллінської церкви було збудовано новий храм.[5]

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 565 осіб (269 чоловічої статі та 296 — жіночої), налічувалось 97 дворових господарств, існувала православна церква. У сусідньому козацькому та власницькому селі Полуянів, що тепер є частиною Опанасова, того ж року мешкало 264 особи (123 чоловічої статі та 141 — жіночої), налічувалось 39 дворових господарств.[6].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Остерської волості мешкало 645 осіб, налічувалось 148 дворових господарства, існували православна церква й 2 постоялих будинки[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 941 особи (457 чоловічої статі та 484 — жіночої), з яких 928 — православної віри[8].

Після скасування губернського, повітового та волосного поділу у 1923 році село увійшло до складу Козелецького району Ніжинської округи. З 1932 року і донині входить до складу Чернігівської області.

Енциклопедія «Історія міст і сіл Української РСР» у томі, присвяченому Чернігівщині (вийшов 1972 року) подавала такі відломості про Омелянів: «ОМЕЛЯНІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру і за 14 км від залізничної станції Заворичі. Дворів — 405. Населення — 1055 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Калитянське, Полуянів і Привітне.

За місцевим колгоспом ім. Карла Маркса закріплено 2133 га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі — 1564 га. Вирощують переважно зернові культури. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За сумлінну працю в колгоспному виробництві 72 чоловіка нагороджено орденами й медалями.

В селі є восьмирічна школа, де налічується 193 учні й 15 учителів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Село відоме з 1746 року.

Радянська влада в Омелянові встановлена в січні 1918 року. Комсомольська організація створена в 1931 році, партійна — в 1946.

Понад 360 жителів села билися з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни. За мужність і героїзм 272 чоловіка нагороджені орденами й медалями, 153 — віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. За тимчасової фашистської окупації гітлерівці спалили село. В післявоєнні роки воно повністю відбудоване. В 1959 році в Омелянові відкрито пам'ятник радянським воїнам, що загинули в боях за визволення села від фашистів, і обеліск на могилі, де поховані боєць Богунського полку Г. В. Рудник і один з активних борців за встановлення Радянської влади в селі А. П. Усик, убитий бандитами в 1922 році.»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
  2. Александровичъ М. Н. Остерскій уъезд: историческое описаніе. Ч. 1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинъ (1669 г.). — 1881. — с. 38. http://libkor.com.ua/frm/download.php?part=1&id=123
  3. Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — с. 343, 353.
  4. Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 357.
  5. Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 441-443. (http://otkudarodom.com.ua/Kalita_Omelyanovo.html)
  6. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2636)
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  8. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)

Посилання[ред. | ред. код]