Омелянів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Омелянів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Козелецький
Громада Козелецька селищна громада
Код КОАТУУ 7422087101
Облікова картка Омелянів 
Основні дані
Перша згадка 1628
Населення 441 (1.01.2014)[1]
Площа 3,99 км²
Густота населення 110,53 осіб/км²
Поштовий індекс 17084
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°46′41″ пн. ш. 31°02′09″ сх. д. / 50.77806° пн. ш. 31.03583° сх. д. / 50.77806; 31.03583Координати: 50°46′41″ пн. ш. 31°02′09″ сх. д. / 50.77806° пн. ш. 31.03583° сх. д. / 50.77806; 31.03583
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Місцева влада
Адреса ради 17084, с. Омелянів, вул. Миру, 32; тел. 3-66-10
Карта
Омелянів. Карта розташування: Україна
Омелянів
Омелянів
Омелянів. Карта розташування: Чернігівська область
Омелянів
Омелянів

Омеля́нів — село в Україні, у Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 441 особу. Орган місцевого самоврядування — Омелянівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується в польській ревізії 1628 року як Omelianów futor.[2][3]

Емельянов хутор (як і багато навколишніх поселень) було згадано в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено відомості про мешканців хутора: Ромашка Шелесть, у него лошадь. Юрька Лысый, у него лошадь.[4]

1743 року замість старої Іллінської церкви було збудовано новий храм.[5]

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 565 осіб (269 чоловічої статі та 296 — жіночої), налічувалось 97 дворових господарств, існувала православна церква. У сусідньому козацькому та власницькому селі Полуянів, що тепер є частиною Опанасова, того ж року мешкало 264 особи (123 чоловічої статі та 141 — жіночої), налічувалось 39 дворових господарств.[6].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Остерської волості мешкало 645 осіб, налічувалось 148 дворових господарства, існували православна церква й 2 постоялих будинки[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 941 особи (457 чоловічої статі та 484 — жіночої), з яких 928 — православної віри[8].

Після скасування губернського, повітового та волосного поділу у 1923 році село увійшло до складу Козелецького району Ніжинської округи. З 1932 року і донині входить до складу Чернігівської області.

Енциклопедія «Історія міст і сіл Української РСР» у томі, присвяченому Чернігівщині (вийшов 1972 року) подавала такі відломості про Омелянів: «ОМЕЛЯНІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру і за 14 км від залізничної станції Заворичі. Дворів — 405. Населення — 1055 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Калитянське, Полуянів і Привітне.

За місцевим колгоспом ім. Карла Маркса закріплено 2133 га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі — 1564 га. Вирощують переважно зернові культури. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За сумлінну працю в колгоспному виробництві 72 чоловіка нагороджено орденами й медалями.

В селі є восьмирічна школа, де налічується 193 учні й 15 учителів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Село відоме з 1746 року.

Радянська окупація в Омелянові почалась в січні 1918 року.

Понад 360 жителів села воювали на фронтах Другої світової війни. За мужність і героїзм 272 чоловіка нагороджені орденами й медалями, 153 — загинули. За німецької окупації гітлерівці спалили село. У післявоєнні роки воно повністю відбудоване.

У 1959 році в Омелянові відкрито пам'ятник радянським воїнам, що загинули в боях за визволення села від фашистів, і обеліск на могилі, де поховані боєць Богунського полку Г. В. Рудник і один з активних борців за встановлення Радянської влади в селі А. П. Усик.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
  2. Александровичъ М. Н. Остерскій уъезд: историческое описаніе. Ч. 1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинъ (1669 г.). — 1881. — с. 38. http://libkor.com.ua/frm/download.php?part=1&id=123
  3. Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — с. 343, 353.
  4. Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 357.
  5. Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 441-443. (http://otkudarodom.com.ua/Kalita_Omelyanovo.html Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.)
  6. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2636)
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  8. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)

Посилання[ред. | ред. код]