Сокирин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сокирин
Sokyryn-Church-1.jpg
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький район
Рада/громада Сираївська сільська рада
Код КОАТУУ 7422089303
Основні дані
Засноване не пізніше 1666
Населення 117 (01.01.2014)[1]
Площа 1,804 км²
Густота населення 100,89 осіб/км²
Поштовий індекс 17081
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°48′43″ пн. ш. 31°02′13″ сх. д. / 50.81194° пн. ш. 31.03694° сх. д. / 50.81194; 31.03694Координати: 50°48′43″ пн. ш. 31°02′13″ сх. д. / 50.81194° пн. ш. 31.03694° сх. д. / 50.81194; 31.03694
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Місцева влада
Адреса ради 17081, Чернігівська обл., Козелецький р-н, с.Сираї, вул.Київська,44 , тел. 4-10-42
Карта
Сокирин. Карта розташування: Україна
Сокирин
Сокирин
Сокирин. Карта розташування: Чернігівська область
Сокирин
Сокирин

Сокирин у Вікісховищі?

Соки́рин — село в Україні, в Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 117 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сираївська сільська рада.

Церква[ред. | ред. код]

У селі є православна Свято-Феодосіївська церква, збудована в 1900—1902 роках. Являє собою дерев'яну, хрещату, п'ятидільну споруду. Південні й північні рамена — прямокутні у плані, обабіч гранчастої апсиди — невеликі зруби ризниці й паламарні. Видовжений західний притвор сполучається з наметовою двох'ярусною дзвіницею типу «четверик на четверику». Над середхрестям — восьмерик із наметовою банею, увінчаною ліхтариком. Зберігся іконостас та ікони XVIII—XIX ст.

Історія[ред. | ред. код]

З давніх часів навколишні землі входили до складу Остерського повіту Київського князівства. З 1426 повітом управляв князь Дмитро Семенович Зубревицький на прізвисько Сокира. Можливо, князь Дмитро й заснував Сокирин, назвавши поселення на свою честь.

Хоч офіційна дата заснування — 1750, однак поселення під назвою Секърина хутор (як і багато навколишніх поселень) було згадане в переписній книзі Сибирского приказу №495 (1666). На хуторі мешкали Сидорко Захарченко, в якого був віл, та Івашко Кузмин, у якого була коняка.[2]

Згідно з Генеральним слідством Київського полку станом на 1726 р. въ деревнѣ Сокиринѣ 3 двори згідно з універсалом полковника Танського від 1721 року були дані в тимчасове користування Носівському сотнику Івану Прутянулу.[3]

Сокирин, поряд із Заворичами, був місцем відпочинку купців і торговців після денного переходу по Чернігівському тракту.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
  2. Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 358.
  3. Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 36.