Каміло Сьєнфуегос
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (листопад 2016) |
Частина інформації в цій статті застаріла.(листопад 2016) |
Каміло Сьєнфуегос Горріаран | |
---|---|
ісп. Camilo Cienfuegos | |
Народився | 6 лютого 1932 Гавана, Куба |
Помер | 28 жовтня 1959 (27 років) Атлантичний океан, міжнародні води ·авіакатастрофа |
Громадянство | Куба |
Діяльність | політик, революціонер, офіцер |
Відомий завдяки | кубинський революціонер |
Знання мов | іспанська |
Учасник | Кубинська революція |
Членство | Рух 26 липня |
Військове звання | команданте |
Партія | Рух 26 липня |
Брати, сестри | Osmany Cienfuegos Gorriaránd |
Камі́ло Сьєнфуе́гос Горріара́н (ісп. Camilo Cienfuegos Gorriarán; (6 лютого 1932 — 28 жовтня 1959) — революціонер, один з головних ватажків кубинських герільєрос під час партизанської війни 1950-х років; після перемоги — військовий і політичний діяч Куби. Сьєнфуегос користувався популярністю, не меншою ніж Фідель Кастро, як серед бойовиків-революціонерів, так і після їх перемоги, в народі. Його вважають національним героєм країни.
Загинув у авіаційній катастрофі. Критики режиму Фіделя Кастро вважають, що причиною загибелі (вбивства) Сьєнфуегоса стали протиріччя в керівництві Куби — розбіжності у поглядах на революцію з Кастро та критика Сьєнфуегосом диктаторськіх нахилів Кастро.
Життєпис
Народився в Гавані. Навчався в училищі при Академії мистецтв. У революційних виступах брав участь з 1954 року. За участь у революційних виступах піддавався переслідуванням. Двічі (1953 року, 1956 року)[1] виїжджав у США. У вересні 1956 року відправився в Мексику для вступу до загону Фіделя Кастро. 2 грудня 1956 року разом з Кастро висадився з яхти «Гранма» на Кубі. У квітні 1958 року присвоєно звання команданте. Командував партизанськими силами на великій території між містами Мансанільйо, Баямо, Вікторія-дель-тунас. З серпня 1958 року на чолі колони «Антоніо Масео» провів успішну операцію по вторгненню в центральні провінції Куби і опанував північною частиною провінції Лас-Вільяс з центром в Ягуахай (грудень 1958 року). Після перемоги революції брав участь у створенні на базі Повстанської армії збройних сил Куби. Міністр оборони. Загинув у авіаційній катастрофі при нез'ясованих обставинах. Після заколоту Убера Матоса Каміло Сьєнфуегос прийняв на себе командування військами в провінції Камагуей. У дні, пов'язані з ліквідацією підпільної контрреволюційної мережі, йому не раз доводилося літати до Гавани для консультацій з Фіделем Кастро. 30 жовтня 1959 року його літак не прибув до Гавани.[2] Того дня над островом вирували тропічні грози, маленький двомоторний літак (Cessna — 310) не був оснащений для польотів у складних умовах; мабуть[джерело?], пілот, щоб обійти грозовий фронт, відхилився в бік моря, і там сталася механічна проблема, яка стала фатальною. Існують й інші версії.
Кубинське керівництво озвучило версію, що літак Сьенфуегоса збив винищувач США, або на його борту агенти ЦРУ підірвали бомбу. Антикастровська еміграція в Маямі, навпаки, заявила, що теракт на борту літака влаштував Фідель Кастро, який побоювався популярності Сьенфуегоса.
Пам'ять
- Через місяць після загибелі Каміло Че на масовому мітингу робітників у Мансанільо закликав провести день добровільної безкоштовної роботи — це був перший робочий почин на Кубі такого масштабу. У результаті його в м. Каней де ла Мерседес був побудований освітній комплекс, який отримав ім'я Каміло Сьєнфуегоса.
- Че Гевара присвятив свою першу книгу «Партизанська війна» Каміло Сьєнфуегосу, якого вважав геніальним партизанським ватажком.
- У грудні 1979 року на Кубі заснований Орден Каміло Сьенфуєгоса.
Примітки
- ↑ {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Леонов Н., Бородаев В. Фидель Кастро. Политическая биография. гл. 6 « Выбор пути» (рос.)
Джерела
- Зорина А. М. Камило Сьенфуэгос — герой кубинской революции. — М.:"Наука", 1966 (рос.)