Інклінги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:58, 27 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кут пабу, колишня хазяйська вітальня, де зустрічались Інклінги. Є невелика виставка пам'ятних речей.

Інклінги (англ. Inklings, укр. здогадки) — колишня неофіційна літературна дискусійна група, пов'язана з Оксфордським університетом (Англія), яка існувала протягом майже двох десятиліть, з початку 1930-х років до кінця 1949 року[1]. Інклінги були літературними ентузіастами, які цінували вагу наративу у літературній прозі і заохочували написання фентезі.

Члени

Паб «Орел і дитина» (широко відомий як «Птах і дитина» або просто «Птах») в Оксфорді  де потік Інклінги неформально зустрічались щовівторка вранці під час семестрів.

Більш постійними членами Інклінгів (багато з них — викладачі в університеті) були:

До більш рідкісних відвідувачів належали:

Окремі гості:

  • Рой Кемпбелл
  • Ерік Рюкер Еддісон

Зустрічі

«Власне кажучи», — писав Воррен Льюїс, «Інклінги не були ні в клубом, ні літературним товариством, хоча запозичили від характеру обох. Не було правил, посадових осіб, планів або формальних виборів»[2]. Як це було характерно для університетських літературних груп свого часу і місця, Інклінги всі були лише чоловіками. Читання і обговорення про незавершених робіт членів групи були основними цілями зустрічей. «Володар перснів» Толкіна, «З мовчазної планети» К. С. Льюїса, і «Канун дня Всіх Святих» Чарльза Вільямса були одними з тих романів, які були вперше зачитані саме Інклінгам. Вигаданий «Клуб поняття» Толкіна (див. «Саурон переможений») був заснований на Інклінгах. Не всі зустрічі були серйозні; Інклінги розважались тим, що влаштовували змагання, хто може прочитати вочевидь погану прозу Аманди МакКіттрік Рос найдовше без сміху.[3]

Назва спочатку була пов'язана з товариством Університетського коледжу Оксфордського університету, заснованим тоді студентом Едвардом Танжі Ліном (англ. Edward Tangye Lean) близько 1931 року для читання вголос незакінчених творів. Товариство складалося з студентів і донів, серед них були Толкін і Льюїс. Коли Лін залишив Оксфорд у 1933 р., товариство розпалося, і Толкін та Льюїс перенесли його назву на їх групу в Коледжі Магдалени. Щодо зв'язку між двома товариствами «Інклінгів» Толкін пізніше сказав, що «хоча наша звичка була читати вголос твори різних видів (і довжин!), ця асоціація та її звичка фактично виникли в той час, існував би оригінальний недовгий клуб чи ні»[4].

До кінця 1949 року читання та дискусії Інклінгів зазвичай відбувалося в четвер увечері в кімнатах К. С. Льюїса у Коледжі Магдалени. Відомо, що Інклінги та їх друзі також неофіційно збиралися по вівторках опівдні в місцевому пабі «Орел і дитина» (англ. The Eagle and Child), фамільярно і аллітераційно відомому в оксфордській спільноті як «Птах і дитина», або просто «Птах».[5] Пізніше зустрічі були в пабі «Ягня і прапор» (англ. The Lamb and Flag) через дорогу, а в перші роки Інклінги також нерегулярно зустрічалися в інших пабах.

Спадщина

«Marion E. Wade Center», розташований в Коледжі Вітон (Wheaton College), Іллінойс, США, присвячений працям семи британських авторів, у тому числі чотирьом Інклінгам дітей і Дороті Л. Сейерс. В цілому, Центр Вейл має більш ніж 11 000 примірників, у тому числі перших видань і критичних робіт. Крім того, центр має інші документи щодо семи видатних авторів (Г. К. Честертон, Джордж Макдональд, Інклінги Оуен Барфілд, К. С. Льюїс, Толкін і Чарльз Вільямс) — листи, рукописи, аудіо-та відеозаписи, художні роботи, дисертації, періодичні видання, фотографії та інші пов'язані матеріали.

«Міфоепічне товариство» (англ. Mythopoeic Society) — літературна організація, присвячена вивченню міфоепічної літератури, особливо робіт Дж. Р. Р. Толкіна, К. С. Льюїса і Чарльза Вільямса, заснована 1967 р. і зареєстрована як неприбуткова організація в 1971 році. Вона вручає Міфоепічну премію за твори в дусі Інклінгів та за дослідження їх творчості.

У 2006 році товариство Інклінгів в Оксфорді було відновлено, група досі збирається щонеділі ввечері, зараз у Коледжі Св. Хреста поруч з «Орлом і дитиною». Вона має схожі цілі і методи з оригіналом, хоча і дещо м'якшу критику.

Назване на честь Інклінгів «Товариство Інклінгів» засноване у Аахені, Німеччина, а їх щорічник, «Щорічник Інклінгів з літератури та естетики» (нім. Inklings Jahrbuch für Literatur und Ästhetik) видається з 1983 року видавництвом  «Brendow», Мерс. Збірник містить наукові статті та коментарі, в першу чергу щодо членів Інклінгів, а також з фентезі і міфоепосу в цілому.

Членами Інклінгів є три Наглядачів в романі «Imaginarium Geographica» Джеймса А. Оуена, частини серії «The Chronicles of the Imaginarium Geographica». Існування та заснування організації також згадується в третьому романі серії, «Король Індиго».

Студентський літературно-художній журнал Університету Маямі в Оксфорді, Огайо, називається «Inklings». Вони також зустрічаються щочетверга увечері.[6]

Примітки

  1. Kilby та Mead, 1982.
  2. Edwards, Bruce L, CS Lewis: Apologist, philosopher, and theologian.
  3. War of Words over World's Worst Writer, Culture Northern Ireland, архів оригіналу за 12 березня 2007, процитовано 19 вересня 2016.
  4. Tolkien, John Ronald Reuel (2006), The Letters of JRR Tolkien, London: Harper Collins, с. 388 letter #298, ISBN 978-0-261-10265-1.
  5. Eagle & Child pub, Headington, UK, архів оригіналу за 29 травня 2012, процитовано 19 вересня 2016.
  6. Inklings (literary and art magazine), Miami University.

Джерела

Посилання