Христинівка (село, Уманський район)
| село Христинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Рада | Христинівська міська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71060230260024910 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1642 |
| Населення | 2302 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20009 |
| Телефонний код | +380 4745 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′04″ пн. ш. 29°58′04″ сх. д. / 48.85111° пн. ш. 29.96778° сх. д.Координати: 48°51′04″ пн. ш. 29°58′04″ сх. д. / 48.85111° пн. ш. 29.96778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
248 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20009, Черкаська обл.,Уманський р-н, с. Христинівка |
| Сільський голова | Сокур Богдан Валерійович |
| Карта | |
  Христинівка | |
 Христинівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Христи́нівка — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. У селі мешкає 2302 людей.
Географія
Селом протікає річка Синичка, яка впадає у Канельку, праву притоку Канели.
Історія села
Територія сучасного села, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до нашої ери. Вперше згадується у судовому документі під 1642 р. Поселення початково називалось Христиполем.[1]
В 1654 році, в ході національно-визвольної війни, військо коронного гетьмана Чарнецького штурмом захопило і майже знищило Христинівку.
В 1665 році загони уманського полковника Івана Сербина оволоділи багатьма населеними пунктами, в тому числі і Христинівкою. З 1667 року за Андрусівським миром Христинівка знову у складі Польщі.
1768 року тут налічувалося 146 дворів (846 чоловік), а через 15 років — 209 дворів (1370 чоловік).[2]
З 1793 року Христинівка, як і вся Правобережна Україна, у складі Російської імперії. З 1797 вона входить до Уманського повіту Київської губернії.
У другій половині 18 століття у місцевості починає розвиватись промисловість що започаткувало залізничний вузол Христинівку.
На початку століття у Христинівці на кожне із 294 селянських господарств припадало в середньому 2,6 десятин землі, а 27 її зовсім не мали. У 47 родин не було тягла. 1912 року 120 господарств Христинівки були безземельними, а в 72-х налічувалося всього 25 (?) десятин землі. 97 господарств мали від 1 до 2, а 138 від 2 до 3 десятин. Лише 4 господарства володіли 10 і більше десятинами. З числа безземельних господарств — 70 не мали худоби.[3] Населення села і вузла обслуговували лікар та фельдшер. В їхньому розпорядженні був медичний пункт і невелика аптека. Крім церковнопарафіяльної школи, в селі було двокласне міністерське і двокласне залізничне училища. Село мало поштово-телеграфну станцію.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 229 мешканців села.[4]
20 вересня 2014 року в селі із архіпастирським візитом побував митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, під час якого звершив освячення новозбудованого храму Різдва Пресвятої Богородиці[5].
Відомі люди
Панченко Юхим Миколайович — козак Армії Української Народної Республіки. Народився у селі Христинівка в 1899 році. В Армії УНР з 1919. Служив у 16-й бригаді 6-й Січової дивізії. Під час Другого Зимового походу — партизанського антибільшовицького рейду — козак 4-й Київської дивізії. В бою під с. Малі Миньки (в межах сучасної Житомирської області) 17 листопада 1921 року потрапив у полон. 22 листопада, у містечку Базар, розстріляний разом з 359 іншими полоненими, що одноголосно відмовились перейти до Червоної Армії. В оприлюдненому більшовиками списку значиться під 263 номером. Реабілітований 27 квітня 1998 року.[6]
Галерея
-
Вулиця Центральна -
Сільська рада -
Школа -
Дитсадок -
Будинок культури -
Ставок на річці Синичка -
Пам'ятник воїнам-односельцям
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0.jpg)
._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
._%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8.jpg)
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2.jpg)
Див. також
Примітки
- ↑ Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2. — С. 395.
- ↑ Український історичний журнал, 1965. — № 6. — С. 110.
- ↑ Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 году, стор.491.
- ↑ Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 червня 2013.
- ↑ Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан освятив новозбудований храм у с. Христинівка
- ↑ Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1 — Арк. 289–289 зв. // Додаток "Короткі біографії уродженців Черкащини, учасників Другого зимового походу Армії УНР, яких розстріляно в містечку Базар Волинської губернії у листопаді 1921 р." (підготував Р.Коваль) до книги: Р.Коваль. Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу. - К.-Вінниця: Державна картографічна фабрика. 2006.
Посилання
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
