Базар (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Базар (Народицький район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Базар
Братська могила воїнів II Зимового походу армії УНР, Народицький район, с. Базар 01.jpg
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Народицька селищна громада
Код КОАТУУ
Облікова картка с. Базар 
Основні дані
Засноване 1613
Населення 526
Площа 2,03 км²
Густота населення 259,11 осіб/км²
Поштовий індекс 11452
Географічні дані
Географічні координати 51°02′38″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Свято-Миколаївська, 175, смт Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401
Староста Будько Олександр Васильович
Карта
Базар. Карта розташування: Україна
Базар
Базар
Базар. Карта розташування: Житомирська область
Базар
Базар
Мапа

CMNS: Базар у Вікісховищі

База́р — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Колишнє містечко, до 1923 року — адміністративний центр Базарської волості Овруцького повіту, 1923—59 роки — центр Базарського району, до 6 серпня 2015 року — адміністративний центр Базарської сільської ради Народицького району.

Населення[ред. | ред. код]

На 1897 рік у Базарі мешкало 1976 осіб (985 чоловіків та 991 жінка), з них православних — 1121, їудеїв — 833[1].

Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 287 дворів та 1 278 мешканців, в тому числі: чоловіків — 496 та жінок — 782[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1608 осіб, з яких 751 чоловік та 857 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 529 осіб[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,71 %

Історичні події[ред. | ред. код]

Містечко Базар згадане у акті від 24 квітня 1684 року. У подальшому згадане у актах 1687, 1694 років.[джерело?]

В 1906 році — містечко в складі Базарської волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії; нараховувалось 287 дворів та 1 739 мешканців. Відстань до повітового центру, м. Овруч, 50 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в м. Овруч[6].

10 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Базар проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

17 листопада 1921 в селі Малі Міньки (нині знято з обліку) поблизу Базару у ході Другого зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. З останніх десятки поранених померли, 41 офіцера піддали подальшим допитам, решту — 359 засуджено на смертну кару. Після суду полонених перевели до Базару і розмістили в церкві. 23 листопада[7] 1921 в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії[8].

Повстанців допитували з тортурами, на яких змушували покаятися й перейти на бік радянської влади. Проте жоден не згодився. Один із полонених, ройовий Щербак, заявив: «Я, козак шостої стрілецької дивізії, від себе і козаків кажу вам, що ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо». Повстанці вмирали під кулеметними чергами з вигуками «Слава», «Слава Україні», хтось в останньому пориві співав «Ще не вмерла Україна»… Вбитих скидали у велику яму й засипали землею. Трагедія в містечку Базар у радянські часи замовчувалася, лише родичі загиблих та старі мешканці пам'ятали про неї, хоч нікому не могли повідати. Лише в незалежній Україні про подвиг героїв Української революції дізналася широка громадськість. Щороку до братської могили повстанців на околиці Базара 22 листопада приїжджають відвідувачі, щоб вшанувати їхню пам'ять.[джерело?]

Пам'яті цих подій споруджено Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору.

У 1923 році село стало адміністративним центром новоствореної Базарської сільської ради, від 7 березня 1923 року — адміністративним центром новоутвореного Базарського району Коростенської округи. Після ліквідації Базарського району, від 21 січня 1959 року, разом із сільрадою увійшло до складу Народицького району, від 30 грудня 1962 року — Овруцького, 7 січня 1963 року — Малинського, 8 грудня 1966 року — знову Народицького районів Житомирської області[9].

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення[10]. Частина мешканців була відселена.

6 серпня 2015 року, у рамках адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[11].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

«Базарські в'язи» — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, створена для збереження 10 вікових дерев в'яза гладкого. Вік дерев налічує 180—200 років, висота — 26-30 метрів, діаметр — 80-120 см. Дерева мають значно більшу цінність, ніж вікові дерева дуба звичайного. Вони не мають ознак захворювання судинним мікозом, тому можуть використовуватися як генетичний матеріал.[12]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020. 
  2. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Процитовано 8 April 2021. 
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  6. Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 160. Процитовано 9 May 2021. 
  7. За іншими даними вранці 22 листопада.
  8. Базар, місце трагічної загибелі загону українських вояків Армії УНР 1921 р.. http://resource.history.org.ua/. Процитовано 31 January 2021. 
  9. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 35, 49, 194. Процитовано 9 May 2021. 
  10. Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016. 
  11. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 31 January 2021. 
  12. На Житомирщині назвали «нові» пам'ятки природи
  13. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 171 с. — ISBN 966-8201-26-4.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Новик М.К., Павловський А.А. База́р // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.446-453

Посилання[ред. | ред. код]