Координати: 46°58′31″ пн. ш. 35°28′9″ сх. д. / 46.97528° пн. ш. 35.46917° сх. д. / 46.97528; 35.46917

Лугове (Мелітопольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:13, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лугове
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Рада Терпіннівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA23080270060081405
Основні дані
Засноване 1906
Населення 30
Площа 1,905 км²
Густота населення 15,75 осіб/км²
Поштовий індекс 72336
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 46°58′31″ пн. ш. 35°28′9″ сх. д. / 46.97528° пн. ш. 35.46917° сх. д. / 46.97528; 35.46917
Місцева влада
Адреса ради 72333, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с.Терпіння, вул.Ювілейна,1
Карта
Лугове. Карта розташування: Україна
Лугове
Лугове
Лугове. Карта розташування: Запорізька область
Лугове
Лугове
Мапа
Мапа

CMNS: Лугове у Вікісховищі

Лугове́ — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 30 осіб. Орган місцевого самоврядування — Терпіннівська сільська рада.

Географія

Село Лугове знаходиться на лівому березі річки Молочна, вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Зарічне, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Новопилипівка, на протилежному березі — село Терпіння. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0401.

Історія

Село Лугове було засновано як садиба Пригір'я багатим менонітськими землевласником Давидом Абрамовичем Классеном в 1906 році. Мабуть якісь будівлі споруди були на місці садиби і раніше. Принаймні, відомо, що ще в 1905 році тут була споруджена піч для випалювання цегли.

Садиба Классенів в Пригір'ї включала елегантний триповерховий особняк з 38 кімнат, будиночки для постійних працівників, численні господарські споруди. Біля будинку був влаштований маленький ставок, що живиться водою з артезіанської свердловини. На березі ставка був споруджений купальний будиночок. У дворі росло багато квітів та декоративних чагарників. На подвір'ї розводили і звичайну домашню птицю, і екзотичних павичів, цесарок, голубів. За будинком розташовувалися сад з різними фруктовими деревами, виноградниками, ягідниками і великий город[1]. Хутір при садибі був підпорядкований Вознесенської волості Бердянського повіту Таврійської губернії.[2]

У фільварку працювали 7 служниць, садівник, від 35 до 40 конюхів, кучерів, пастухів, чабанів і польових працівників і варта, що патрулювали околиці для припинення розкрадань. Слуги жили в панському будинку, а постійні працівники та їх сім'ї — у невеликих котеджах. Крім того, під час збирання врожаю Классени наймали тимчасових працівників з навколишніх сіл, насамперед, з Терпіння.

В Пригір'ї Классени володіли близько 1200 га землі, частина з якої здавалася в оренду. Їх помістя спеціалізувалося на рослинництві, головним чином на виробництві зернових. Ґрунти були родючі і оброблялася за допомогою сучасних знарядь праці, у тому числі і парових, винайдених і виготовлених менонітами або привезених з Північної Америки. Зібраний урожай пшениці підводами відвозили на залізничну станцію в Ліхтенау, звідти відправляли в Бердянський порт і кораблями експортували до Європи.

Після Жовтневої революції Классени покинули Пригір'я, а в 1924 році емігрували в Канаду, де продовжили займатися землеробством.[1]

Садиба родини Классен в Пригір'ї
Квітник в саду Пригір'я. 1909 рік

Населення

  • У 1915 населення хутора Пригір'я становило 110 чоловік.[2]
  • За переписом 2001 року Лугове з населенням 30 жителів (14 чоловіків і 16 жінок) є одним з найбільш малонаселених сіл Мелітопольського району.[3]

Відомі люди

Давид Абрамович Классен — німецький землевласник, власник садиби Пригір'я, що поклала початок селу Лугове, брат Генріха Абрамовича Классена.[1]

Див. також

Примітки

  1. а б в idrt = 22 & idst = 1 111 Парк і садиба в с. Зарічне [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.], Сайт Мелітопольської райдержадміністрації.
  2. а б Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  3. news = 950 «Скільки нас? Які ми?», стаття в «Мелітопольські відомості».