Лугове (Мелітопольський район)
село Лугове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Мелітопольський район |
Рада | Терпіннівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA23080270060081405 |
Основні дані | |
Засноване | 1906 |
Населення | 30 |
Площа | 1,905 км² |
Густота населення | 15,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 72336 |
Телефонний код | +380 6192 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°58′31″ пн. ш. 35°28′9″ сх. д. / 46.97528° пн. ш. 35.46917° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 72333, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с.Терпіння, вул.Ювілейна,1 |
Карта | |
Мапа | |
|
Лугове́ — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 30 осіб. Орган місцевого самоврядування — Терпіннівська сільська рада.
Географія
Село Лугове знаходиться на лівому березі річки Молочна, вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Зарічне, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Новопилипівка, на протилежному березі — село Терпіння. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0401.
Історія
Село Лугове було засновано як садиба Пригір'я багатим менонітськими землевласником Давидом Абрамовичем Классеном в 1906 році. Мабуть якісь будівлі споруди були на місці садиби і раніше. Принаймні, відомо, що ще в 1905 році тут була споруджена піч для випалювання цегли.
Садиба Классенів в Пригір'ї включала елегантний триповерховий особняк з 38 кімнат, будиночки для постійних працівників, численні господарські споруди. Біля будинку був влаштований маленький ставок, що живиться водою з артезіанської свердловини. На березі ставка був споруджений купальний будиночок. У дворі росло багато квітів та декоративних чагарників. На подвір'ї розводили і звичайну домашню птицю, і екзотичних павичів, цесарок, голубів. За будинком розташовувалися сад з різними фруктовими деревами, виноградниками, ягідниками і великий город[1]. Хутір при садибі був підпорядкований Вознесенської волості Бердянського повіту Таврійської губернії.[2]
У фільварку працювали 7 служниць, садівник, від 35 до 40 конюхів, кучерів, пастухів, чабанів і польових працівників і варта, що патрулювали околиці для припинення розкрадань. Слуги жили в панському будинку, а постійні працівники та їх сім'ї — у невеликих котеджах. Крім того, під час збирання врожаю Классени наймали тимчасових працівників з навколишніх сіл, насамперед, з Терпіння.
В Пригір'ї Классени володіли близько 1200 га землі, частина з якої здавалася в оренду. Їх помістя спеціалізувалося на рослинництві, головним чином на виробництві зернових. Ґрунти були родючі і оброблялася за допомогою сучасних знарядь праці, у тому числі і парових, винайдених і виготовлених менонітами або привезених з Північної Америки. Зібраний урожай пшениці підводами відвозили на залізничну станцію в Ліхтенау, звідти відправляли в Бердянський порт і кораблями експортували до Європи.
Після Жовтневої революції Классени покинули Пригір'я, а в 1924 році емігрували в Канаду, де продовжили займатися землеробством.[1]
Населення
- У 1915 населення хутора Пригір'я становило 110 чоловік.[2]
- За переписом 2001 року Лугове з населенням 30 жителів (14 чоловіків і 16 жінок) є одним з найбільш малонаселених сіл Мелітопольського району.[3]
Відомі люди
Давид Абрамович Классен — німецький землевласник, власник садиби Пригір'я, що поклала початок селу Лугове, брат Генріха Абрамовича Классена.[1]
Див. також
Примітки
- ↑ а б в idrt = 22 & idst = 1 111 Парк і садиба в с. Зарічне [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.], Сайт Мелітопольської райдержадміністрації.
- ↑ а б Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- ↑ news = 950 «Скільки нас? Які ми?», стаття в «Мелітопольські відомості».
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |