Перейти до вмісту

Полянівка

Координати: 46°44′38″ пн. ш. 35°4′56″ сх. д. / 46.74389° пн. ш. 35.08222° сх. д. / 46.74389; 35.08222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Полянівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Тер. громада Семенівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23080250150078659 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Полянівка 
Основні дані
Засноване 1848
Населення 604
Площа 1,225 км²
Густота населення 493,06 осіб/км²
Поштовий індекс 72372
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 46°44′38″ пн. ш. 35°4′56″ сх. д. / 46.74389° пн. ш. 35.08222° сх. д. / 46.74389; 35.08222
Середня висота
над рівнем моря
23 м
Водойми балка Малий Утлюк
Місцева влада
Адреса ради 72372, с. Полянівка, вул. Центральна, 11а
Карта
Полянівка. Карта розташування: Україна
Полянівка
Полянівка
Полянівка. Карта розташування: Запорізька область
Полянівка
Полянівка
Мапа
Мапа

CMNS: Полянівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Поля́нівка (до 1945 — Ейгенфельд) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Входить до складу Семенівської сільської громади. Населення становить 604 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Полянівка розташоване на правому березі річки Малий Утлюк, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 6 км розташоване селище Якимівка, на протилежному березі — село Золота Долина. Селом тече балка Малий Утлюк.

Історія

[ред. | ред. код]

Село було засноване в 1847 році[1][2] німцями-менонітами з Пришибських колоній й назване Ейгенфельд (Eichenfeld), що перекладається з німецької мови як «дубове поле».

З 1861 року в селі існував лютеранський прихід, а в 1897 році відкрилася церква (кірха)[1]. Розповідають, що церква була побудована після того, як одна німецька сім'я, що ходила в інше село хрестити дитину, загинула на зворотному шляху, переходячи річку по льоду. Церква, побудована в готичному стилі, пережила і більшовицько-українську, і німецько-радянську війну, і була зруйнована лише в 1950-і роки, у хрущовську антирелігійну кампанію.[3]

Станом на 1886 рік в колонії німців Ейгенфельд, центрі Ейгенфельдської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 660 осіб, налічувалось 46 дворів, існувала школа[4]. За 7 верст — цегельний завод. За 8 верст — поштова станція. За 15 верст — черепичний завод, цегельний завод.

У 19101915 роках в селі видавалася газета «Дер Ландвірт» («Der Landwirt», що німецькою означає «фермер»).

У 1926 році[5] Ейгенфельд став центром сільської ради. В голодомор 1932—1933 років 17 жителів села померли від голоду.[1]

У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, німці з села були депортовані. Операція з депортації етнічних німців і менонітів, що проживають в селах Мелітопольського району була розпочата органами НКВД 25 вересня 1941 року, а вже на початку жовтня село було зайняте німецькими військами.[6]

1945 році село було перейменоване в Полянівку.

У 1958-1979 роках Полянівка входила до складу колгоспу-мільйонера «Україна», центральна садиба якого розташовувалася в Новгородківці. В 1979 році колгосп був розукрупнений, і Полянівка, Золота Долина і Мар'ївка утворили новий колгосп «Золота Долина».[3]

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

З 1991 року село входить до складу незалежної України.

Полянівка важко перенесла економічну кризу 1990-х років. Сільськогосподарські підприємства банкрутували і реорганізовувалися. Спроби сільської влади залучити в село інвесторів успіхом не увінчалися. Безробіття, яке виникло в 1990-ті роки досі залишається серйозною проблемою Полянівки, викликаючи відтік населення, особливо молоді, із села.

Полянівський дитячий садочок був розібраний на будматеріали, і тепер дітей возять в Лазурне в дитсадок «Сонечко».

Будівля сільського клубу також була розібрана, і з 2006 року клуб працює в будівлі колишнього магазину-бару. Тут проводяться урочисті заходи, працюють гуртки для дітей, займається фольклорний ансамбль «Берегиня».[3]

До 2019 року було центром Полянівської сільської ради.

Економіка

[ред. | ред. код]

Основу економіки Полянівки складають сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Магістраль-Сервіс», фермерські господарства «Степне-2001», «Квітневе», «Таврія» та інші.

Всього на 2007 рік в Полянівці було 12 орендарів і 9 фермерських господарств, 69 осіб обробляли землю індивідуально. Решта полянівців здавали свої земельні паї в оренду.[3]

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа. Полянівська школа — єдина на території сільради, і в неї возять учнів з навколишніх сіл: Золотої Долини, Лазурного і Мар'ївки. Всього в школі 120 учнів.[7]
  • Дільнична лікарня[8]. У лікарні працює стаціонар на 10 ліжок. Лікарня знаходиться в будівлі початку XX століття. Капітальний ремонт будівлі не проводився з 1980-х років.[9]

Постаті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  2. rdat1 = 09.06.2009 & rf7571 = 12477 Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019] вказує, що Полянівка була заснована в 1890 році, але ця інформація не викликає довіри, оскільки про Ейгенфельде вже повідомляється в книгах, що вийшли до 1890 року: Волості і найважливіші селища Європейської Росії. Випуск VIII. Санкт-Петербург, 1886; Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.) . В газеті «Мелітопольські Відомості» [1] про дату заснування Ейгенфельда сказано: «Коли був заснований Ейгенфельд — невідомо, вперше ця назва згадується в архівних документах в 1848 р»
  3. а б в г «Від Ейгенфельда до Полянівка», стаття в газеті «Мелітопольські Ведомости».
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Дата з книги «Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник». Однак, Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019] вказує, що Полянівська сільська рада існує з 1945 року. Можливо, це різночитання пов'язані з перейменуванням Ейгенфельда в Полянівку в 1945 році.
  6. melitopol.ru. Історія регіону. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  7. Візитка школи на сайті ЛугаВікі. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 10 листопада 2015.
  8. Лікарні Запорізької області [Архівовано 2016-06-27 у Wayback Machine.] на сайті Неболей.zp.ua.
  9. «Охорона здоров'я в районі: не „хто винен?“, а „що робити?“» , стаття в газеті «Мелітопольські відомості».

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]