Полянівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Полянівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Мелітопольський район
Рада/громада Полянівська сільська рада
Код КОАТУУ 2323083501
Облікова картка Полянівка 
Основні дані
Засноване 1848
Населення 604
Площа 1,225 км²
Густота населення 493,06 осіб/км²
Поштовий індекс 72372
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 46°44′38″ пн. ш. 35°04′56″ сх. д. / 46.74389° пн. ш. 35.08222° сх. д. / 46.74389; 35.08222Координати: 46°44′38″ пн. ш. 35°04′56″ сх. д. / 46.74389° пн. ш. 35.08222° сх. д. / 46.74389; 35.08222
Середня висота
над рівнем моря
23 м
Місцева влада
Адреса ради 72372, с.Полянівка, вул.Центральна, 11а, тел. 6-33-11
Карта
Полянівка. Карта розташування: Україна
Полянівка
Полянівка
Полянівка. Карта розташування: Запорізька область
Полянівка
Полянівка
Мапа

CMNS: Полянівка у Вікісховищі

Поля́нівка (до 1945 — Ейгенфельд) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Центр Полянівської сільської ради. Населення становить 604 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Полянівка знаходиться на правому березі річки Малий Утлюк, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 6 км розташований смт Якимівка (Якимівський район), на протилежному березі — село Золота Долина. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія[ред. | ред. код]

Російська імперія[ред. | ред. код]

Село було засноване в 1847 році[1][2] німцями-менонітами з Пришибських колоній й назване Ейгенфельд (Eichenfeld), що перекладається з німецької мови як «дубове поле».

З 1861 року в селі існував лютеранський прихід, а в 1897 році відкрилася церква (кірха)[1]. Розповідають, що церква була побудована після того, як одна німецька сім'я, що ходила в інше село хрестити дитину, загинула на зворотному шляху, переходячи річку по льоду. Церква, побудована в готичному стилі, пережила і більшовицько-українську, і німецько-радянську війну, і була зруйнована лише в 1950-і роки, у хрущовську антирелігійну кампанію.[3]

Станом на 1886 рік в колонії німців Ейгенфельд, центрі Ейгенфельдської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 660 осіб, налічувалось 46 дворів, існувала школа[4]. За 7 верст — цегельний завод. За 8 верст — поштова станція. За 15 верст — черепичний завод, цегельний завод.

В 19101915 роках в селі видавалася газета «Дер Ландвірт» («Der Landwirt», що німецькою означає «фермер»).

Радянський Союз[ред. | ред. код]

В 1926 році[5] Ейгенфельд став центром сільської ради. В голодомор 1932—1933 років 17 жителів села померли від голоду.[1]

В 1941 році, після початку німецько-радянської війни, німці з села були депортовані. Операція з депортації етнічних німців і менонітів, що проживають в селах Мелітопольського району була розпочата органами НКВД 25 вересня 1941 року, а вже на початку жовтня село було зайняте німецькими військами.[6]

1945 році село було перейменоване в Полянівку.

В 1958-1979 роках Полянівка входила до складу колгоспу-мільйонера «Україна», центральна садиба якого розташовувалася в Новгородківці. В 1979 році колгосп був розукрупнений, і Полянівка, Золота Долина і Мар'ївка утворили новий колгосп «Золота Долина».[3]

Незалежна Україна[ред. | ред. код]

З 1991 року село входить до складу незалежної України.

Полянівка важко перенесла економічну кризу 1990-х років. Сільськогосподарські підприємства банкрутували і реорганізовувалися. Спроби сільської влади залучити в село інвесторів успіхом не увінчалися. Безробіття, яке виникло в 1990-ті роки досі залишається серйозною проблемою Полянівки, викликаючи відтік населення, особливо молоді, із села.

Поляновський дитячий садочок був розібраний на будматеріали, і тепер дітей возять в Лазурне в дитсадок «Сонечко».

Будівля сільського клубу також була розібрана, і з 2006 року клуб працює в будівлі колишнього магазину-бару. Тут проводяться урочисті заходи, працюють гуртки для дітей, займається фольклорний ансамбль «Берегиня».[3]

Економіка[ред. | ред. код]

Основу економіки Полянівки складають сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Магістраль-Сервіс», фермерські господарства «Степне-2001», «Квітневе», «Таврія» та інші.

Всього на 2007 рік в Полянівці було 12 орендарів і 9 фермерських господарств, 69 осіб обробляли землю індивідуально. Решта полянівців здавали свої земельні паї в оренду.[3]

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа. Полянівська школа — єдина на території сільради, і в неї возять учнів з навколишніх сіл: Золотої Долини, Лазурного і Мар'ївки. Всього в школі 120 учнів.[7]
  • Дільнична лікарня[8]. У лікарні працює стаціонар на 10 ліжок. Лікарня знаходиться в будівлі початку XX століття. Капітальний ремонт будівлі не проводився з 1980-х років.[9]

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  2. rdat1 = 09.06.2009 & rf7571 = 12477 Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з липень 2019] вказує, що Полянівка була заснована в 1890 році, але ця інформація не викликає довіри, оскільки про Ейгенфельде вже повідомляється в книгах, що вийшли до 1890 року: Волості і найважливіші селища Європейської Росії. Випуск VIII. Санкт-Петербург, 1886; Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.) . В газеті «Мелітопольські Відомості» [1] про дату заснування Ейгенфельда сказано: «Коли був заснований Ейгенфельд — невідомо, вперше ця назва згадується в архівних документах в 1848 р»
  3. а б в г «Від Ейгенфельда до Полянівка», стаття в газеті «Мелітопольські Ведомости».
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Дата з книги «Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник». Однак, Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з квітень 2019] вказує, що Полянівська сільська рада існує з 1945 року. Можливо, це різночитання пов'язані з перейменуванням Ейгенфельда в Полянівку в 1945 році.
  6. melitopol.ru. Історія регіону. Архів оригіналу за 15 лютий 2015. Процитовано 10 листопад 2015. 
  7. Візитка школи на сайті ЛугаВікі
  8. Лікарні Запорізької області на сайті Неболей.zp.ua.
  9. «Охорона здоров'я в районі: не „хто винен?“, а „що робити?“» , стаття в газеті «Мелітопольські відомості».

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]