Жовтушник сіруватий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтушник сіруватий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Erysimeae
Рід: Жовтушник (Erysimum)
Вид: Жовтушник сіруватий
Erysimum diffusum
Ehrh., 1792
Посилання
Вікісховище: Erysimum diffusum
Віківиди: Erysimum diffusum
EOL: 5145779
IPNI: 283764-1
ITIS: 823139
NCBI: 913017

Жовтушник сіруватий[1], жовтушник розлогий[2] (Erysimum diffusum) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae); поширений у Євразії від центральної Європи до північно-західного Китаю. Етимологія: лат. diffusus — «розлогий»[3].

Опис

ілюстрація

Жовтушник сіруватий — дволітня трав'яниста рослина зі стрижневим, слабо розгалуженим коренем. Стебла одинокі або їх декілька, у висоту 30–90 см, розгалуженні, з висхідними гілками. Вся рослина запушена двороздільними волосками. Листя чергові, продовгуваті або лінійні, нижні тупі, поступово звужуються в черешок, інші — сидячі, коротко загострені, цілокраї або зубчасті. Квітки в довгих верхівкових кистях. Пелюстки жовті, майже вдвічі більші чашолистків. Плоди — чотиригранні стручки, направлені косо вгору, сіруваті від розгалужених волосків, по ребру зеленуваті, завдовжки 4–9 см. Насіння жовтувато-коричневе. Цвіте в травні-червні. Плоди дозрівають в червні-серпні.

Поширення

Поширений у Євразії від центральної Європи до пн.-зх. Китаю[4][5][6].

В Україні вид зростає на степових і сухих схилах, на відслоненнях кам'янистих порід — на б. ч. території, крім Карпат, але занесено в Закарпатську обл. (станція Чоп)[2].

Фармацевтичні властивості

У траві містяться глікозиди серцевої дії (еризимін, еризид та інші). Застосовується у вигляді препарату еризиміна при мітральних вадах, гіпертонії, кардіосклерозі. Свіжий сік входить у склад препарату кардіовалену.

Джерела

  1. Erysimum diffusum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 127. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 02.10.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 02.10.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 21.11.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 02.10.2019. (англ.)

Посилання