Данилевич Роман Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:32, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данилевич Роман Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження10 жовтня 1980(1980-10-10)
Облапи, Ковельський район, Волинська область
Смерть25 серпня 2014(2014-08-25) (33 роки)
Кутейникове, Донецька область, Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Данилевич Роман Миколаєвич (10 жовтня 1980 село Облапи, Ковельський район Волинська область — 25 серпня 2014 Кутейникове, Донецька область, Україна)  — український військовик 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув в ході україно-російської війни 25 серпня 2014 року у боях з російськими бойовиками в Іловайському котлі.

Біографія

Роман Данилевич народився 10 жовтня 1980 року на Волині в селі Облапи. Проживав у Ковелі. Був мобілізований до лав армії. Потрапивши до 51-ї окремої механізованої бригади, був вишколений на оператора-геодезиста. І, як солдат, сумлінно служив та виконував накази по службі.

Загинув Роман Данилевич в ніч на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі села Кутейникове[1]. 3-й батальйон 51 окремої бригади опинився в оточенні біля сіл Березне та Оленівка. Потрапивши під постійний артобстріл регулярних російських військ, батальйон зазнав значних втрат. Тоді ж загинув Дмитро Момотюк.

Родина Данилевичів два тижні шукала тіло Романа. Поховали його в рідному селі 9 вересня 2014 року.

Рому, якого шукали сотні людей ще з 24 серпня… Шлях додому був довгий… Смерть від осколку, морг Старобешєво, морг Волновахи (в якому тіло сплутали і передали замість Мелітополя, куди поїхав брат на опізнання, в Мариуполь), морг Маріуполя, морг Дніпра.[2]

Без Романа лишилася мама Людмила Данилевич.

Див. також

Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань з 24 серпня 2014 року

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно).

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Олександра Абрамчука, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Ярмолюка, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Романа Данилевича.[3][4]

Ковельська міська рада прийняла рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Лісової ім'я Романа Данилевича.[5][6]

Примітки

  1. http://bug.org.ua/news/volynyany-yaki-zahynuly-v-ato-pamyatajemo-15455/ Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо
  2. http://www.volynnews.com/news/zagiblinashodivolinyani/pokhovaly-volynianyna-iakoho-shukaly-2-tyzhni/ - спомини волонтера Наталії Соколової про побратима
  3. Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України
  4. http://byut.volyn.net/ковельські-батьківщинівці-підтрим/
  5. У Ковелі нові вулиці назвуть на честь загиблих воїнів АТО
  6. У КОВЕЛІ ХОЧУТЬ НАЗВАТИ 7 ВУЛИЦЬ ІМЕНАМИ ГЕРОЇВ АТО. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 10 листопада 2015.

Посилання