Шерил Мілнс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:01, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шерил Мілнс
Sherrill Milnes
Зображення
Зображення
Баритон Шеріл Мілнс у ролі Скарпіа (праворуч)
в опері Джакомо Пуччіні «Тоска»
на фестивалі в Торре-дель-Лаго. 1997
Основна інформація
Повне ім'яSherril Milnes
Дата народження10 січня 1935(1935-01-10)[1][2][…] (89 років)
Місце народженняДаунерс-Гроув, Дюпаж, Іллінойс, США
Роки активності1960 — тепер. час
ГромадянствоСША США
Національністьамериканець
Професіяоперний співак, баритон
ОсвітаУніверситет Дрейкаd, Північно-Західний університет, Bienen School of Musicd, Downers Grove North High Schoold і North Central Colleged
Співацький голосбаритон
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
ЗакладПівнічно-Західний університет
ЛейблиRCA Red Seald, Decca Records, Philips Recordsd і Deutsche Grammophon
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Шерил Мілнс (англ. Sherril Milnes; * 10 січня 1935, Даунерс-Ґроув, Іллінойс, США) — американський оперний баритон, один з найвідоміших світових баритонів, виконавців партій у операх Верді 1970-х і 1980-х років. Його голос високий драматичний баритон, що поєднує гарне легато з гострим ритмічним стилем. У 1965-1997 роках — соліст Метрополітен-опера.

Життєпис

Шерил Мілнс народився 10 жовтня 1935 року в місті Даунерс-Ґроув, у штаті Іллінойс (США), у сім’ї фермера молочаря. Ще у дитинстві, він виявив великі здібності до музики. На додаток до чудового голосу, він з юних років грав на фортепіано, скрипці, альті, контрабасі, кларнеті та тубі. Мілнс співав батьковим коровам, а одного разу його знайшли на тракторі, де він експериментував з оперним сміхом.[4]

У середній школі, Мілнс планував бути анестезіологом, але пізніше повернувся до музики з надією стати вчителем. Свою музичну освіту він здобував в університеті Дрейка і Північно-Західному університеті. Початок кар'єри оперного співака був не зовсім вдалим. Тільки у 1960 році він розпочав співпрацю з оперною компанією антрепренера Бориса Голдовського (Boris Goldovsky Opera Company), і через чотири роки здійснив свій перший важливий оперний дебют у Нью-Йоркській міській опері[en], як Валентин у опері «Фауст» Шарля Гуно. У грудні 1965 року, теж у партії Валентина, відбувся його дебют у Метрополітен-опера разом з Монсеррат Кабальє в її дебютній ролі Маргарити. У 1967 році співав партію капітана Адама Бранта у опері американського композитора Марвіна Дейвіда Леві Mourning Becomes Electra[en].

На початку 1980-х років Мілнс мав серйозні вокальні проблеми зі здоров'ям, але подолав їх.

У вересні 1996 року Мілнс був удостоєний французьким урядом звання Кавалера ордену Мистецтв та літератури. 22 березня 1997 року він востаннє виступив у опері «Аїда» на сцені Метрополітен-опери у Нью-Йорку.

У 1998 році Мілнс опублікував мемуари «Американська арія».

Цікаво

29 липня 2015 року один з найвідоміших світових баритонів Шерил Мілнс у рамках програми Канадського інституту вокального мистецтва[fr] у Монреалі провів майстер клас з молодою українською співачкою, що живе в Нью-Йорку, Антоніною Чеховською.[5]

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121384284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Біографія (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 27 жовтня 2009.
  5. ↑ News. Masterclass with Sherrill Milnes in Montreal, Quebec (CVAI program) antoninanc.blogspot.co (англ.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шерил_Мілнс&oldid=34048687