Лусіне Закарян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:42, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лусіне Закарян
вірм. Լուսինե Զաքարյան
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження1 червня 1937(1937-06-01)
Місце народженняАхалціхе, Грузія
Дата смерті31 грудня 1992(1992-12-31) (55 років)
Місце смертіЄреван, Вірменія
Причина смертіцукровий діабет
ПохованняЦерква Святої Гаяне[1]
ГромадянствоСРСР і Вірменія
Національністьвірмени[2]
Професіяспівачка
ОсвітаЄреванська державна консерваторія імені Комітаса (1962)[2]
Співацький голосліричне сопраноd[2][1] і сопрано
Інструментивокал[d]
ЖанриQ20511568?
ЗакладВірмфілармоніяd[2]
Нагороди
У шлюбі зKhoren Palyand
CMNS: Файли у Вікісховищі

Лусіне Закарян (справжнє ім'я Світлана) (вірм. Լուսինե Զաքարյան) — вірменська оперна співачка, яка підкорила своїм ангельським ліричним сопрано серця слухачів у всьому світі. Її багатий репертуар включав вірменську класику, а також твори російських і західноєвропейських композиторів[3].

Життєпис

Лусіне народилася 1 червня 1937 року в Ахалціхе (Грузія) у сім'ї музикантів: батько працював у симфонічному оркестрі, дід по материнській лінії (Йосип Томашевич — польський вірменин) — оперний співак, талановитим музикантом був старший брат майбутньої співачки, а бабуся і мати були піаністки. Маленька Лусіне також не була обділена музичним талантом: з самого дитинства виконувала популярні пісні на шкільних концертах. Саме тоді, батьки дівчинки, задумалися про кар'єру співачки.

У 1952 році, коли сім'я Лусіне переїхала в Єреван, вона вступила до музичного училища Романоса Мелікяна. У 1957 році Лусіне Закарян, здавши всього один іспит, була прийнята на відділення вокалу в Єреванську консерваторію імені Комітаса[4].

Згодом керівник Ечміадзинського церковного хору, почувши Лусіне Закарян на одному з концертів, запросив у свій колектив. Вона прийняла пропозицію і більше трьох місяців виконувала твори Рахманінова, Даргомижського, Глінки, Римського-Корсакова, Балакірєва, а також вірменських композиторів Комітаса, Екмалян, Мірзояна та інших.

Коли вона вперше виступила у храмі, її слухав Католикос всіх вірмен Вазген I і був вражений звучанням її голосу. Незабаром Лусіне стала солісткою хору. Закінчивши навчання у консерваторії, вийшла заміж за семінариста Хорена Паляна, завдяки якому глибше ознайомилася з історією свого народу, його культурою, з вірменською духовною піснею, народними піснями[5].

У 1968 році відбулося вінчання Хорена Паляна і Лусіне Закарян[6].

Одним з найбільш важливих виступів у житті Лусіне Закарян став концерт, який присвячений 95-річчю Комітаса. Після нього про неї заговорила вся країна, а керівник Державної капели Вірменії — Ованес Чекіджян запросив її на гастролі по всьому Радянському Союзу, а потім і по Європі[3].

Особливе місце у творчості Лусіне Закарян займає ряд концертів середньовічної музики у Спілці композиторів Вірменії, де вона виступала разом з прославленим органістом Ваагном Стамболцяном.

В останні роки Закарян майже осліпла і померла від цукрового діабету 31 грудня 1992 року в Єревані[7].

Звання та нагороди


Посилання

Примітки

  1. а б Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. ԱյվազյանԵրևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 395.
  2. а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. а б «Ангельский голос» Лусине Закарян. barev.today. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)
  4. Лусине Закарян. armnet.ru. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)
  5. Лусине Закарян. musplanet.narod.ru. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)
  6. Вспоминая Хорена Паляна…. ru.hayernaysor.am. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)
  7. Лусине Закарян. panarmenian.net. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)