Папкович Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папкович Петро Федорович
Народився5 (17) квітня 1887
Брест-Литовськ, Брестський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер3 квітня 1946(1946-04-03) (58 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
ПохованняЛітераторські мостки
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьнауково-педагогічний працівник, інженер, marine architect
Alma materСанкт-Петербурзький політехнічний інститут імператора Петра Великого (1911)
Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського
Галузьбудівельна механіка і суднобудування[1]
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ВчителіКрилов Олексій Миколайович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Святого Станіслава III ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Сталінська премія заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Петро Федорович Папкович (нар. 5 квітня 1887, Брест-Литовськ — пом. 3 квітня 1946, Ленінград) — радянський вчений в галузі міцності та будівельної механіки судна, кораблебудівник, член-кореспондент АН СРСР з 1933 року, доктор технічних наук з 1935 року, інженер-контрадмірал з 1940 року.

Біографія

Народився 24 березня [5 квітня] 1887(18870405) року у місті Брест-Литовську Гродненської губернії Російської імперії (нині місто Берестя, Білорусь) в сім'ї межового інженера. У 1905 році із золотою медаллю закінчив гімназію у Самарі та вступив на кораблебудівний факультет Санкт-Петербурзького політехнічного інституту імені Петра Великого. У 1911 році був зарахований юнкером для проходження військової служби на крейсері «Баян». Наприкінці того ж року захистив дипломний проект та отримав звання морського інженера. У 1912 році, після служби на цьому крейсері та панцернику «Цесаревич» екстерном склав іспити за повний курс кораблебудівного відділу Морського інженерного училища, захистивши дипломну роботу, присвячену гасінню вібрацій у корпусі корабля (керівник Олексій Крилов). Отримав звання корабельного інженера і чин підпоручика корпусу корабельних інженерів[2].

Після закінчення інституту призначений помічником конструктора на Адміралтейський суднобудівний завод, де займався проектуванням баштових установок кораблів; брав участь у проектуванні та будівництві лінкорів типу «Севастополь» та лінійних крейсерів типу «Ізмаїл» на Балтійському заводі. Одночасно з 1916 року викладав на кафедрі корабельної архітектури Санкт-Петербурзького політехнічного інституту (професор у 19251930 роках).

З 1920 року — ад'юнкт Військово-морської академії по кафедрі будівельної механіки корабля. У 1923 році зарахований до штату викладачів академії, і з того часу це було основним місцем його служби. Крім того брав активну участь в організації Ленінградського кораблебудівного інституту, де у 1930 році став завідувачем кафедри будівельної механіки корабля, та Науково-дослідного інституту суднобудування та судноремонту, де очолив сектор суднових конструкцій. У 1934 році очолив кафедру будівельної механіки корабля Військово-морської академії кораблебудування та озброєння імені Олексія Крилова, а у 19451946 роках працював ще й у Військово-морському інженерному училищі імені Фелікса Дзержинського. В останній рік життя завідував також кафедрою опору матеріалів у Ленінградському військово-механічному інституті[2].

Помер у Ленінграді 3 квітня 1946 року. Похований у Ленінграді на Літераторських містках Волковського православного цвинтаря[3].

Наукова діяльність

Основні праці — з будівельної механіки корабля. Ним розроблено та вдосконалено методи розрахунку суднових конструкцій. Велике значення мають роботи вченого з теорії пружності; нимм проведено дослідження загальних теорем стійкості пружної системи, розвинені та обґрунтовані експериментальні методи вивчення міцності корабля.

Автор курсу «Будівельна механіка корабля».

Відзнаки

Вшанування пам'яті

меморіальна дошка
  • В будинку на вулиці Мічуринській № 1 в Санкт-Петербурзі, де жив вчений, встановлена меморіальна дошка;
  • Його ім'ям називалися два кораблі ВМФ СРСР[3].

Примітки

  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в Папкович Петр Федорович // Белорусские имена в мировой науке и технике.(рос.)
  3. а б в Папкович Петр Федорович // Кафедра военного кораблестроения.(рос.)
  4. Пам'ять народу.(рос.)

Література