Нік Голоняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:42, 12 грудня 2021, створена 95.67.100.174 (обговорення) (Додав трохи більше інформації про нагороди та відзнаки, виправив деякі стилістичні та орфографічні помилки.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 грудня 2021, заснована на цій версії.
Нік Голоняк
Народився3 листопада 1928(1928-11-03)[2][3]
Цейґлер, Франклін, Іллінойс, США[4]
Помер20 вересня 2022(2022-09-20)[5] (93 роки)
Урбана, Іллінойс, США[5]
Місце проживанняСША
КраїнаСША США
Національністьзакарпатський русин[1]
Діяльністьфізик, викладач університету, винахідник, інженер, інженер-електрик, науковець
Alma materІллінойський університет в Урбана-Кампейн; бакалавр — 1950, магістр — 1951, доктор філософії — 1954
Галузьфізика напівпровідників
ЗакладУніверситет Іллінойсу в Урбана-Шампейн
General Electric
Bell Laboratories
ВчителіДжон Бардін
Аспіранти, докторантиJoe C. Campbelld
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Національна інженерна академія США
Американське фізичне товариство[6]
Нагороди

премія Лемельсона (2004)

Національна медаль технологій та інновацій США (2002)

медаль Едісона (1989)

медаль Фредеріка Айвза (2001)

Медаль пошани IEEE (2003)

 Національна наукова медаль США

Медаль Чарлза Гарда Таунса (1992)

Національна зала слави винахідників США (2008)

премія Чарльза Старка Дрейпера (2015)

премія пам'яті Морріса Лібманна (1973)

 Медаль Бенджаміна Франкліна

член Американського фізичного товариства[d]

Премія Японії (1995)

Global Energy Prized (2003)

премія фон Гіппеляd (2004)

NAS Award for the Industrial Application of Scienced (1993)

Gordon E. Moore Medal for Outstanding Achievement in Solid State Science and Technologyd

IEEE Jack A. Morton Awardd (1981)

Вашингтонівська премія (2004)

медаль Джона Скотта (1975)

премія королеви Єлизавети в галузі інженерії (2021)

CMNS: Нік Голоняк у Вікісховищі

Нік (Микола)[джерело не вказане 1131 день] Голоня́к (англ. Nick Holonyak Jr.; 3 листопада 1928(19281103), Зіґлер, Іллінойс, США) — американський фізик і винахідник, якого називають «батьком світлодіодів»[7]. Йому належить винахід першого напівпровідниковго світлодіоду, що працює у видимому діапазоні. Йому також належить патент на лазерний свідлодіод, що працює у CD чи DVD приводі, і ще більше 30 важливих патентів. За походженням закарпатський русин[1].

Походження

Батьки Голоняка, русини[1], приїхали до США із Підкарпатської Русі (із Австро-Угорщини та Чехословацької Республіки)[1] і поселилися в Іллінойсі[1]. Батько працював на вугільній шахті. Нік перший у родині здобув шкільну освіту. Колись йому довелося працювати 30 годин поспіль на залізниці, й це навело його на думку, що важка робота — не те, чого йому хочеться, і, краще, він піде вчитися.

Освіта

Вивчав електротехніку в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейні, де в 1950-му році отримав ступінь бакалавра наук, а згодом ступені магістра та кандидата технічних наук. Він був першим аспірантом дворазового лауреата Нобелівської премії Джона Бардіна, відомого фізика, лауреата Нобелівської премії та співинахідника транзистора.

Діяльність

1960 року, працюючи в General Electric винайшов перший лазерний діод, а 1962-го — світлодіод у видимій області спектру. Його світлодіод випромінював червоне світло. З 1963 року Голоняк повернувся до університету і продовжив роботу з Бардіном над квантовими ямами і лазерами на квантових ямах.

Крім введення LED III—V сплаву, Голоняк має ще 41 патент. До його винаходів належать червоний світловий напівпровідниковий лазер, зазвичай званий лазерний діод (використовується в CD і DVD-плеєрах і стільникових телефонах) і перемикач короткого замикання емітера р-n-р-n (використовується в легких диммерах і електроінструментах).

2006 року, з нагоди 75-ти років з дати заснування, Американський інститут фізики визначив п'ять найбільш важливих статей в кожному зі своїх журналів. Дві з цих п'яти статей, в журналі Applied Physics Letters, були в співавторстві з Голоняком. Перша з них, написана в співавторстві з S. F. Bevacqua в 1962 році, повідомила про створення першого LED видимого світла. У другій, у співавторстві з Milton Feng 2005 року, було оголошено про створення транзисторного лазера, який може працювати при кімнатній температурі.

У випуску Reader's Digest 1963 року, Голоняк передбачив, що світлодіоди замінять лампу розжарювання Томаса Едісона та покращать якість та ефективність використання світлових джерел.

Нагороди та відзнаки

Голоняк був членом Національної інженерної академії та Національної академії наук, членом Американської академії мистецтв і наук, членом Американського фізичного товариства, іноземним членом Російської академії наук, довічним членом Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE).

Його численні нагороди включають медаль Едісона IEEE (1989), Національну медаль науки (1990), премію Японії (1995), Медаль третього тисячоліття IEEE (2000), Медаль пошани IEEE (2003) та Премію Лемельсона (2004).

У 2014му році Нобелівсько премію отримали винахідники синього світлодіоду[8]. Андреас Кангелларіс, декан Інженерного коледжу Іллінойського університету, також сказав з цього приводу: «Троє визнаних лауреатів – блискучі вчені та інженери…однак я не можу не задатися питанням, чому комітет вирішив виділити світлодіод синього світла у своєму виборі переможців і залишити без увагипершовідкривача Ніка Голоняка, чия блискуча робота стала основою для технології видимих світлодіодів…»[9]

Примітки

  1. ↑ а б в г д Nick Holonyak interviewed by Babak Ashrafi in Holonyak's office, Urbana, Illinois. March 23, 2005 / They’re related to both Russians and Ukrainians. ... the Ukrainians didn’t like them or want them ... they called themselves Zakarpatski rus.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ White M. L. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ https://www.invent.org/inductees/nick-holonyak-jr
  5. ↑ а б https://news.illinois.edu/view/6367/1920044460
  6. ↑ NNDB — 2002.
  7. ↑ Рожен, Олександр (19 січня 2007). Американська знаменитість із Закарпаття. DT.ua (Українською) . Процитовано 31 серпня 2017.
  8. ↑ The Nobel Prize in Physics 2014. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 12 грудня 2021.
  9. ↑ Walko, John (10.08.2014). EE Times - Nobel Physics Fracas (Англійською) . Процитовано 12 грудня, 2021.

Джерела та література

Посилання


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Голоняк&oldid=34065850