Верба плакуча
| Верба плакуча | |
|---|---|
| |
| Пекінська верба в Стамбулі | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | S. babylonica
|
| Біноміальна назва | |
| Salix babylonica | |
Верба́ плакуча (вавилонська верба, пекінська верба; китайська: 垂柳) лат. Salix babylonica — вид листяних дерев роду верба, що ростуть до 20-25 м заввишки.
Походження
.jpg)
Цей вид верби природно зростає в сухих районах Північного Китаю, проте тисячоліттями також культивується по всій Азії, нею торгували уздовж Шовкового Шляху до південно-західної Азії та Європи.[1][2]
Хоча прикметник «вавилонська» (babylonica) в назві виду і вказує на походження рослини з Вавилону, проте рослина походить з Китаю. Вона потрапила в 1700 роках в Західну Азію з Китаю[3]. Одна гілочка, вплетена в кошик з винними ягодами, була надіслана з Азії в Європу. Кошик викинули, а з гілки виросла перша плакуча верба в Європі[3]. Salix babylonica був описаний і названий по науковому Карлом Ліннеєм в 1736 році.[4] Прикметник «вавилонська» в назві утворився від нерозуміння Ліннея.
Опис
Дерево висотою 10–12 (18) м, з великою (діаметром до 8–10 м), красивою, плакучою кроною, з довгими (до 5–6 м), тонкими, повислими до землі, гнучкими, жовтувато-зеленими, голими, блискучими гілками. Особливо довгі, плакучі гілки мають жіночі екземпляри дерева. Бруньки маленькі, дуже гострі, буро-зелені. Листя вузько ланцетні, з верхівкою, витягнутої в довге вістря, до основи звужені, довжиною 9 16 см і шириною 1–2,5 см, по краях дрібно-пилчасті. Молоде листя яскраво-зелене, пізніше зверху зелені, слабо блискучі, знизу сизі. Прилистки гострі, від ланцетних до шилоподібний, пилчасті.
Росте швидко, в Південному Криму (Нікітський ботанічний сад) в 10 років досягла висоти 12 м при діаметрах крони 10,5 X12 м та діаметром стовбура 40 см. Добре росте на будь-якому не надто сухому ґрунті, задовільно і на вапняно-глиняному ґрунті, але найкраще розвивається: на глибокому наносному (алювіальній), достатньо вологому (але не на заболоченому) ґрунті.
Застосування
Вавилонська верба краса новітніх з дерев плакучої форми, служить одним з найкращих прикрас навіть в парках Крайнього Півдня, багатих ефектною субтропічною рослинністю. Найкраще використовувати її у вигляді солітерів і невеликими групами (по 2-3 екземпляри) на березі водоймищ або на великій галявині. При посадці необхідно враховувати ламкість гілок при сильних вітрах і вибирати більш захищене місце.
-
Чоловічі квітки в Salix babylonica -
Висячі гілки Salix babylonica -
Кора Salix babylonica -
Листя Salix babylonica
Цікаві факти
- У Китаї вербу вважали символом пам'яті. Перед розлукою друзі приходили на берег річки і, зірвавши по гілці верби, дарували їх один одному на пам'ять[3]
- Перед дощем на листках з'являються крапельки, які, часом, капають так часто, що під деревами земля стає мокрою. Звідси і пішла назва — «плакуча»[5]
Примітки
- ↑ Flora of China: Salix babylonica
- ↑ Germplasm Resources Information Network: Salix babylonica [Архівовано 13 травня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ Santamour, F.S. & McArdle, A.J. (1988). Cultivars of Salix babylonica and other Weeping Willows. Journal of Arboriculture 14: 180–184
- ↑ О. М. Нікітюк Зелене диво Землі / Педагогічний пошук Науковий журнал. — № 3(63)/2009. ISSN:2073 — 624X
