Луї Дюшен

Луї Дюшен
фр. Louis Duchesne
Народився	13 вересня 1843(1843-09-13)[…] Сен-Серван-сюр-Мерd, Іль і Вілен, Бретань, Q88521114?, Метрополія Франції, Франція
Помер	21 квітня 1922(1922-04-21)[…] (78 років) Рим, Італія
Поховання	Q28040984?
Країна	Франція
Діяльність	католицький священник, мовознавець, історик церкви, професор
Alma mater	Паризький католицький інститут і Практична школа вищих досліджень
Знання мов	французька
Заклад	Паризький католицький інститут, Практична школа вищих досліджень, Французька школа в Римі і Французький інститут східної археології
Членство	Французька академія, Прусська академія наук, Геттінгенська академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1922), Баварська академія наук і Туринська академія наук
Посада	seat 36 of the Académie françaised
Конфесія	католицтво
Брати, сестри	Anne-Marie Duchesned
Нагороди	Почесний доктор Ягеллонського університетуd
Медіафайли у Вікісховищі

Луї Дюше́н (фр. Louis Duchesne; 13 вересня 1843 — 21 квітня 1922) — французький католицький священник, абат, дослідник стародавнього церковного життя та літератури.

Біографія

Народився у містечку Сан-Серван. У 1873—1876 рр. навчався в École française у Римі. Захопившись археологією, він організував низку експедицій на Афон, а також у Малу Азію та Сирію. Ці подорожі пробудили в ньому інтерес до ранньої історії церкви. 1877 року Дюшен отримав катедру церковної історії в Католицькому інституті в Парижі, але залишив теологічний факультет 1883 року. Потім почав викладати в Практичній школі вищих досліджень . А 1895 року був призначений директором науково-дослідного інституту Французької школи в Римі.

Луї Дюшен

Твори

Головні праці Дюшена:

• «Études sur le Liber Pontificalis» та зразкове видання тексту цієї книги,
• «Origines du culte chrétien»,
• «Fastes épiscopaux de l'ancienne Gaule»;
• у співпраці з де-Россі — критичне видання «Мартиролога Єроніма».

З численних статей (mémoires) Дюшена з церковної історії та літератури, що дуже цінуються і німецькими фахівцями, вирізняється чудовий за сміливістю поглядів етюд про догмат Трійці у донікейських отців церкви. Викликана цим етюдом агітація проти Дюшена, щоб позбавити його богословської катедри, мала успіх. Проте його «Рання історія церкви» (Histoire ancienne de l'Église) була 1912 року внесена до Індексу заборонених книг як надто модерністська.

Посилання

• Дюшен, Луи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)