Байківці (Ковельський район)
| село Байківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район |  Ковельський район
|
| Громада | Голобська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1773[1] |
| Населення | 320 |
| Площа | 0,001 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45805[2] |
| Телефонний код | +380 3352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°09′43″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
173 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Ковельська, 1, смт. Голоби, Ковельський р-н, Волинська обл., 45070
староста — вул. Рокосовського, 67, с. Радошин, Ковельський р-н, Волинська обл., 45074 |
| Карта | |
  Байківці | |
 Байківці | |
| Мапа | |
| |
Ба́йківці (до 7 червня 1947 — Радошинська Вілька, Радошинська Вулька) — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 320 осіб.
Історія
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Радошинська Вулька Мельницької волості Ковельського повіту Волинської губернії мешкало 378 осіб, налічувалось 44 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок і водяний млин[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 541 особи (268 чоловічої статі та 273 — жіночої), з яких 531 — православної віри[4].
У 1906 році село Вулька-Радошинська Голобської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст, від волості 8. Дворів 76, мешканців 552[5].
До 10 липня 2017 року село підпорядковувалось до Радошинської сільської ради Ковельського району Волинської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 352 особи, з яких 156 чоловіків та 196 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 321 особа.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,69 % |
| російська | 0,31 % |
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Джерела
- Карасовська, Л. Ф. Вілька Радошинська — наша колиска. Байківці — наша надія. Луцьк: Твердиня, 2008. — 168 с.: іл.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |