Поповичі (Ковельський район)
| село Поповичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Голобська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 322 |
| Площа | 1,054 км² |
| Густота населення | 305,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45090 |
| Телефонний код | +380 3352 |
| День села | 3 жовтня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°04′14″ пн. ш. 25°04′41″ сх. д. / 51.07056° пн. ш. 25.07806° сх. д.Координати: 51°04′14″ пн. ш. 25°04′41″ сх. д. / 51.07056° пн. ш. 25.07806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
180 м |
| Водойми | Ставок |
| Відстань до обласного центру |
38,7 км |
| Відстань до районного центру |
29 км |
| Найближча залізнична станція | Стохід (зупинний пункт) |
| Відстань до залізничної станції |
3,6 км |
| Ліси | Бронівіцкий ліс. Матвіїв ліс. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45090, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Поповичі |
| Староста | Мартинець В.А. |
| Карта | |
  Поповичі | |
 Поповичі | |
| Мапа | |
| |
Попо́вичі — село в Україні, у Голобській селищній територіальній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 322 особи. В селі є загальноосвітня школа https://popovichischool.e-schools.info Поповичівська гімназія, у якій є один із найбільших спортзалів в окрузі.
Перша згадка про Поповичі належить до 1545 року[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році село Голобської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верст, від волості 5. Дворів 24, мешканців 247[2].
В грудні 1926 року в селі виник осередок КПЗУ. З його ініціативи 8 листопада 1937 року революційно настроєна частина селян з Попович і Великого Порська надіслала листа до міністерства внутрішніх справ буржуазної Польщі, в якому різко протестувала проти колонізації українських земель, вимагала безплатної передачі поміщицьких земель безземельним і малоземельним селянам.
У роки Другої світової війни жителі села були у рядах радянської армії, ватажком „народних месників“ був місцевий житель, член КПЗУ з 1924 року Г. Ф. Мартинюк, іменем якого був названий колгосп. Він організував антифашистське підпілля, що діяло в Голобському, Рожищенському і Луцькому районах. Воно мало тісні зв’язки з Торчинським і Луцьким підпіллями та партизанськими загонами з’єднання А. П. Брянського. Німці за роки окупації знищили 125 будинків, розстріляли багато людей, 40 чоловік відправили на каторгу до Німеччини.
У 1935 –36 рр. солтисом села був Адам Простопчук.
На території Попович розташована центральна садиба колишнього колгоспу ім. Мартинюка, який мав 6 400 га землі, в тому числі орної — 2 790 га. Колгосп-мільйонер, одне з передових господарств у районі. Вирощував зернові й технічні культури, картоплю. Розвивав молочно-м’ясне тваринництво. Тракторна бригада колгоспу була — передова в районі. Налічувало 33 трактори в 15-сильному обчисленні, 12 комбайнів, 16 вантажних автомашин та іншої техніки. Механізовано близько 80 проц. робіт у рільництві і до 40 проц. у тваринництві. За трудові успіхи група колгоспників нагороджена орденами і медалями, серед них колишній голова колгоспу О. К. Стасюк — орденом Трудового Червоного Прапора.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 399 осіб, з яких 181 чоловік та 218 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 343 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].
Географія[ред. | ред. код]
Через село Свидники та повз села Малий Порськ та Поповичі проходить траса E85, що з'єднує Берестя з Чернівцями, в межах України автошлях М19, ділянка Луцьк—Ковель. Паралельно з шосе тягнеться залізниця. В селі Свидники є зупинний пункт Стохід. Найближча залізнична станція — Голоби.
З південного боку за 1.5—2 км від сіл Свидники та Малий Порськ, та обабіч села Борщівка, протікає річка Стохід (права притока Прип'яті, басейн Дніпра).
Природа[ред. | ред. код]
Кулики (заказник) — орнітологічний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт розташований на території Ковельського району Волинської області, на захід від села Поповичі.
Площа 25 га. Статус присвоєно згідно з розпорядженням обласної ради від 3.03.1993 року № 18-р. Перебуває у віданні: Поповичівська сільська рада.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Попо́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.384
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |