Гончий Брід
| село Гончий Брід | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район |  Ковельський район
|
| Рада | Дрозднівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07060210070012585 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 134 |
| Площа | 0,092 км² |
| Густота населення | 1456,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45029 |
| Телефонний код | +380 3352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°04′25″ пн. ш. 24°53′31″ сх. д. / 51.07361° пн. ш. 24.89194° сх. д.Координати: 51°04′25″ пн. ш. 24°53′31″ сх. д. / 51.07361° пн. ш. 24.89194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
183 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 12, с. Дроздні, Ковельський р-н, Волинська обл., 45066 |
| Карта | |
  Гончий Брід | |
 Гончий Брід | |
| Мапа | |
| |
Го́нчий Брід — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 134 осіб.
Історія
У 1906 році село Голобської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 8. Дворів 48, мешканців 389[1].
Польсько-український конфлікт
У селі встановлено пам'ятник 58-ми українцям, які стали жертвами польсько-українського конфлікту 1943—1944 років.[2] Пам'ятний знак освячено священиками Української православної церкви. За свідченнями очевидців, всього у селі Гончий Брід поляки вбили 73 особи, серед яких були мешканці інших населених пунктів.
За даними державного архіву Волинської області, станом на 5 жовтня 1940 року у селі Гончий Брід налічувалося 140 дворів і проживало 759 осіб. Під час Другої світової війни неподалік цього села, в урочищі Засмики, розміщувалася база польської Армії Крайової, звідки її вояки здійснювали рейди на українські села. Напади поляків на село Гончий Брід розпочалися у листопаді 1943 року і повторювалися у січні та березні 1944 року. Найкривавішим для жителів цього села виявився січень 1944 року, коли на свято Водохреща загін Армії Крайової, увірвавшись у село, пограбував його, знищив до 40 садиб і розстріляв понад 60 осіб.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 164 особи, з яких 76 чоловіків та 88 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 134 особи.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,51 % |
| білоруська | 0,75 % |
| російська | 0,75 % |
Примітки
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ На Волині встановлено пам'ятник розстріляним поляками // УП. 15.10.2011
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |