Анн Косіньї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:36, 30 грудня 2021, створена Ivan Borodin Verner (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 грудня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Косіньї.
Анн Косіньї
фр. Anne Consigny
Анн Косіньї, 2017
Дата народження25 травня 1963(1963-05-25) (61 рік)
Місце народженняАлансон, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран
Роки активності1981 — наш час (кіно)
ДітиVladimir Consignyd
IMDbID 0175931
Нагороди та премії
Кавалер ордена «За заслуги» кавалер ордена Мистецтв та літератури
Анн Косіньї у Вікісховищі

Анн Косіньї (фр. Anne Consigny; нар. 25 травня 1963, Алансон, Нижня Нормандія, Франція) — французька акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Анн Косіньї народилася 25 травня 1963 року в місті Алансоні в Нижній Нормандії, Франція. Вона — донька французького державного чиновника П'єра Косіньї, який був, серед іншого, президентом французького Червоного Хреста та керівником адміністрації при прем'єр-міністрові Морісі Кув де Мюрвілі (1968—1969). Анн Косіньї була четвертою дитиною в сім'ї з п'яти осіб. Один з її братів — письменник і публіцист Тьєррі Косіньї[fr], автор книги «Смерть Лари».

На театральній сцені Анн Косіньї дебютувала у віці дев'яти років у п'єсі Жана-Луї Барро «Паж Женев'єва», а вже у 18 років увійшла до паризької трупи «Комеді Франсез», де пропрацювала близько трьох років[1].

У 1985 році Анн Косіньї дебютувала в кіно, отримавши роль у фільмі Мануеля де Олівейри «Атласний черевичок», португальській адаптації п'єси Поля Клоделя. Після цього акторка знялася у кількох телевізійних проектах, після чого протягом 20 років не з'являлася на екрані[1]. У кіно Анн Косіньї повернулася лише на початку 2000-х років.

У 2002 році Косіньї знялася у фільмі «Любов зла» режисерки Ізабель Нанті. Справжнє визнання прийшло до акторки після участі у стрічці «Набережна Орфевр, 36», де її партнерами були Жерар Депардьє та Данієль Отей. Відтоді кар'єра Анн Косіньї зробила стрімкий злет. У 2005 році вийшла стрічка Стефана Брізе «Я тут не для того, щоб мене любили» з Патріком Шене, за яку її номінували на кінопремію «Сезар» як найкращу акторку. У 2007 році фільм за участю акторки та її партнера по знімальному майданчику Матьє Амальріка «Скафандр і метелик» Джуліана Шнабеля вийшов на світові екрани. Наступного року Косіньї знову знялася з Амальріком у «Різдвяній казці» режисера Арно Деплешена та була номінована на «Сезара» як найкраща акторка другого плану.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Тривалий час Анн Косіньї перебувала в цивільному шлюбі з кінорежисером Бенуа Жако, у них є двоє синів — Владимир (нар. 1989), який став актором, та Луї (нар. 1994). 25 травня 2013 року на Віллі Медічі акторка побралася з мистецтвознавцем Еріком де Шассі.

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1981 ф Yume, yume no ato Юкі
1981 тф Урсула Мірует Ursule Mirouët Урсула Мірует
1981 тф Вишневий сад La cerisaie Аня
1983 с Милий друг Bel ami Сюзанна Вальтер
1983 с Таємниці французького двору La chambre des dames Аньєс
1984 с Алло, Беатріс! Allô Béatrice Аньєс
1985 ф Атласний черевичок Le soulier de satin Марі з Семи-Мечів
1988—1990 с Прекрасна англійка La belle Anglaise Мішель
1988 ф Аліс Alice
1992 с Прекрасна сім'я Une famille formidable Елеонора
1995 с Великі письменники Un siècle d'écrivains
2003 ф Лео грає: В компанії чоловіків En jouant «Dans la compagnie des hommes» Тереза Джурью
2003 ф Любов зла Le bison (et sa voisine Dorine) адвокат
2003 тф Готель між світами Hôtel des deux mondes Лаура
2004 ф Напарник L'équipier Камілла
2004 ф Набережна Орфевр, 36 36 Quai des Orfèvres Елен Клейн
2005 ф Я тут не для того, щоб мене любили Je ne suis pas là pour être aimé Франсуаза
2006 ф Один прекрасний день Du jour au lendemain Кароліна
2006 тф Бути простіше Aller simple Кароль
2006 ф Кохання на стороні On va s'aimer Матильда
2006 с Пані президент L'état de Grace Грейс
2007 ф Анна М. Anna M. Марі Заневськи
2007 ф Скафандр і метелик Le scaphandre et le papillon Клод
2008 тф Бетьюн на Нілі Béthune sur Nil Люцетта Ваян
2008 ф Винна Coupable Бланш
2008 ф Велике алібі Le grand alibi Клер Кольє, жінка П'єра
2008 ф Різдвяна казка Un conte de Noël Елізабет Дедалюс, старша дитина Юнони і Абеля
2008 ф Ворог держави № 1 L'instinct de mort адвокат Жака Меріна
2008 ф Ворог держави № 1: Легенда L'ennemi public n°1 адвокат Жака Меріна
2008 ф Ларго Вінч: Початок Largo Winch Анна
2009 ф Перша зірка La première étoile Сузі
2009 ф Йон Рабе John Rabe Валері Дюпре
2009 ф Дикі трави Les herbes folles Сюзанна Пале
2009 ф Ангел на морі Un ange à la mer мати
2009 ф Бамбу Bambou Анна Шевальє
2009 ф Відхожа чарка Le dernier pour la route Аньєс
2009 ф Викрадення Rapt Франсуаза Графф
2011 тф Електронне кохання E-love Паула Захманн
2011 с Помста Тоні Les beaux mecs Клер
2011 ф Насильно De force прокурор даніель Канетті
2012 ф Ви ще нічого не бачили Vous n'avez encore rien vu Анн Косіньї / Евридіка №2
2012 ф Під фігами Sous le figuier Наталі
2012 ф Це як день посеред ночі Ce que le jour doit à la nuit Мадлен
2012 с На заклик скорботи Les Revenants Клер
2013 ф Пливи, рибко, пливи Swim Little Fish Swim Франсуаза де Кастійон
2013 ф 12-річний термін 12 ans d'âge Дені
2014 ф 96 годин 96 heures Франсуаза Карре
2016 ф Майбутнє історії History's Future Кароліна
2016 тф Диявольський Diabolique Ізабель де Лассе
2016 ф Вона Elle Анна
2016 ф Сім дрібниць 7 Minuti
2016 с Загадкові вбивства Агати Крісті: Дзеркало ламається Les Petits Meurtres d'Agatha Christie : Le miroir se brisa Бланш Дюлак

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Анн Косіньї[2]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
2006 Найкраща акторка Я тут не для того, щоб мене любили Номінація
2009 Найкраща акторка другого плану Різдвяна казка Номінація
2010 Викрадення Номінація
2017 Вона Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Люшоні
2011 Найкраща акторка Електронне кохання Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Anne Consigny, La vie comme elle vient [Архівовано 1 квітня 2009 у Wayback Machine.] dans Le Figaro du 15 octobre 2007.
  2. ↑ Нагороди та номінації Анн Косіньї на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анн Косіньї
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анн_Косіньї&oldid=34235531