Бенуа Жако

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенуа Жако
Benoît Jacquot
Benoit Jacquot 2016.jpg
Б. Жако у 2016 році
Дата народження 5 лютого 1947(1947-02-05) (72 роки)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія режисер, сценарист
Роки активності 1975 — наш час
IMDb ID 0415245
Commons-logo.svg Бенуа Жако у Вікісховищі

Бенуа́ Жако́ (фр. Benoît Jacquot, нар. 5 лютого 1947) — французький кінорежисер і сценарист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Бенуа Жако народився 5 лютого 1947 року в Парижу. В 17-річному віці став асистентом режисера Бернара Бордері́ на зйомках одного з фільмів про Анжеліку. На початку 1970-х років він працював на телебаченні, де знімав документальні фільми і екранізації художніх творів (зокрема, Кафки і Бланшо). Також брав участь в створенні експериментальних картин Маргерsт Дюрас «Наталі Гранже» і «Пісня Індії» (1975)[1].

Першим самостійним повнометражним фільмом став «Вбивця-музикант», знятий у 1976 році за мотивами творів Ф. М. Достоєвського з Анною Каріна в головній ролі[2].

У 1981 році поставив мелодраму, яка принесла Бенуа Жако справжній успіх, — «Крила голубки» (1981) з Ізабель Юппер та Домінік Санда в головних ролях. Успіхом у глядачів у 1980-ти роки користувалися також театральні роботи Бенуа Жако та поставлені ним телефільми.

У 1997 році Бенуа Жако поставив драму «Сьоме небо», номіновану на «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю. У 1998 році він зняв стрічку «Школа плоті» з Ізабель Юппер (номінація на Золоту пальмову гілку на кінофестивалі в Каннах), у 2002 — драму «Адольф» з Ізабель Аджані. У 2000 році зняв костюмовану драму про маркізу де Сада («Сад») з Данієлем Отеєм в головній ролі, у 2001-м створив кіноверсію опери Джакомо Пуччіні «Тоска»[3].

У 2003 році був постановником опери Жюля Массне «Вертер» в Королівському театрі Ковент-гарден.

Фільм Бенуа Жако «Тільки не скандал» брав участь в конкурсній програмі 56-го Венеційського кінофестивалю 1999 року. «Прощавай, моя королево», що отримав десять номінацій премії «Сезар» 2013 року, відкривав 62-й Берлінський міжнародний кінофестиваль в лютому 2012 року[4][5].

У 2014 році Бенуа Жако поставив фільм «3 серця», який номінувався на «Золотого лева» 62-го Венеційського кінофестивалю[6].

Фільм Бенуа Жако 2018 року «Єва», поставлений за романом Джеймса Гедлі Чейза з Ізабель Юппер у головній ролі, був відібраний для участі в головній конкурсній програмі 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю 2018 року.[7][8][9]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Бенуа Жако кілька років перебував у цивільного шлюбі з акторкою Анн Косіньї, з якою має двох синів — Владими́ра Косіньї (нар. 26.06.1988)[10], який також став актором, та Луї Жако (нар. 1997)[11].

Вибіркова фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер

Нагороди і номінації[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[12]
Рік Нагорода Категорія Номінант Результат
1997 Венеційський кінофестиваль Золотий лев Сьоме небо Номінація
1998 Каннський кінофестиваль Золота пальмова гілка Школа плоті Номінація
1999 Венеційський кінофестиваль Золотий лев Тільки не скандал Номінація
2006 Венеційський кінофестиваль Золотий лев Недоторканний Номінація
2012 Берлінський кінофестиваль Золотий ведмідь Прощавай, моя королево Номінація
Приз Луї Деллюка Найкращий фільм Нагорода
2013 Премія «Сезар» Найкращий фільм Номінація
Премія «Сезар» Найкраща режисерська робота Номінація
Премія «Сезар» Найкращий сценарій (Прощавай, моя королево) Номінація
2015 Берлінський кінофестиваль Золотий ведмідь Щоденник покоївки Номінація
Премія «Люм'єр» Найкращий режисер 3 серця Номінація
2018 Берлінський кінофестиваль Золотий ведмідь Єва В очікуванні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Benoît Jacquot: Sa biographie. AlloCiné. Процитовано 9 квітня 2015. 
  2. NY Times.com: The Musician Killer. nytimes.com. Процитовано 9 квітня 2015. 
  3. Tosca — film 2000 — AlloCiné
  4. Marie Antoinette drama to open Berlin Film Festival. BBC. 5 January 2012. Процитовано 9 квітня 2015. 
  5. Benoît Jacquot's Les Adieux à la reine to Open the 62nd Berlinale. Berlin Film Festival. Процитовано 9 квітня 2015. 
  6. Venice Film Festival Lineup Announced. Deadline. Процитовано 9 квітня 2015. 
  7. Gus Van Sant’s ‘Don’t Worry’ Among First Berlinale Competition Titles to Be Unveiled. Variety. 18 грудня 2017. Процитовано 5 січня 2018. 
  8. Press Releases: Competition 68th Berlinale. Berlinale. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудень 2017. Процитовано 2 січня 201. 
  9. Bénédicte Prot. The first seven films selected to compete at the Berlinale have been announced. Cineuropa (англ). 18 грудня 2017. Процитовано 5 січня 2018. 
  10. Biographie de Benoît Jacquot на Vodkaster
  11. Louis JACQUOT. Fraternelle : l'encyclopédie biographique de l'Homo erectus - Geneanet (фр). Процитовано 17.02.2016. 
  12. Повний перелік нагород Бенуа Жако на сайті IMDb

Посилання[ред. | ред. код]