Правобережна вулиця (Київ)
Правобережна вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Звіринець, Бусове поле |
Район | Печерський |
Колишні назви | |
269-та Нова | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 280 м |
Координати початку | 50°24′25.7″ пн. ш. 30°33′25.1″ сх. д. / 50.40714° пн. ш. 30.55697° сх. д. |
Координати кінця | 50°24′24.4″ пн. ш. 30°33′11.5″ сх. д. / 50.40678° пн. ш. 30.55319° сх. д. |
поштові індекси | 01014 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Видубичі» |
Тролейбуси | Тр 38 (по вулиці Михайла Бойчука) |
Найближчі залізничні станції | з. п. Видубичі, з. п. Видубичі Трипільські |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11354 |
У проєкті OpenStreetMap | r2498911 |
Мапа | |
Правобережна вулиця у Вікісховищі |
Правобере́жна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Бусове поле, Звіринець. Пролягає від Буслівської вулиці до кінця забудови поблизу вулиці Михайла Бойчука.
Прилучаються вулиці Новоселицька і Звіринецька.
Історія
Вулиця виникла в середині XX століття під назвою 269-та Нова вулиця. Сучасна назва — з 1944 року[1].
Забудова
Активна забудова місцевості, де пролягає Правобережна вулиця, почалася у другій половині 1930-х років. У кварталі між вулицями Правобережною, Буслівською, Звіринецькою та Соловцова збудували 5 двоповерхових житлових будинків на кілька квартир, втім, знесених, у 1960-х—1980-х роках[2]. У 1960-х роках тут зводять низку п'ятиповерхових будинків, зокрема, на вулиці Правобережній під № 6 у 1966 році побудували гуртожиток, під № 3 у 1967 році — житловий будинок за типовим проєктом Київпроєкту 1-480-19кб[3].
Примітки
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Широчин, Михайлик, 2021, с. 50.
- ↑ Широчин, Михайлик, 2021, с. 52.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 135.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 176. — ISBN 5-88500-070-0.
- Правобережна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 203. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ. — К. : Скай Хорс, 2021. — 192 с. — (Невідомі периферії Києва) — 300 прим. — ISBN 978-966-2536-83-6.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |