76-мм гармата зразка 1900 року
| 76-мм польова гармата зразка 1900 року | |
|---|---|
 76-мм польова гармата зразка 1900 року в артилерійському музеї Гямеенлінна, Фінляндія | |
| Тип | Польова гармата |
| Походження |  Російська імперія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1903-1945[1] |
| Оператори | Російська імперія та інші. |
| Війни | Російсько-японська війна Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-українська війна Друга світова війна (модернізовані варіанти) та інші. |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Л.А. Бішлягер, К.М. Соколовський, К.І. Липницький. |
| Виробник | Путиловський, Обуховський, Пермський заводи та інші підприємства |
| Виготовлення | 1903-1931 |
| Виготовлена кількість | ~ 2300[1] |
| Характеристики | |
| Вага | бойова: 4430 кг |
| Довжина | 31,4 калібрів |
| Снаряд | шрапнель або граната 6,4 кг |
| Калібр | 76,2 мм |
| Підвищення | від -6° до 11° |
| Траверс | 2,5° |
| Темп вогню | 8-10 пострілів на хвилину[2] |
| Дульна швидкість | 590 м/с |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 8,5 км |
76-мм гармата зразка 1900 року у Вікісховищі | |
76-мм польова гармата зразка 1900 року — легка польова артилерійська гармата калібру 76,2 мм (3 дюйми), що вироблялася в Російській імперії. Активно використовувалася у російсько-японській війні, Першій світовій війні, Радянсько-українській війні, Громадянській війні в Росії та інших збройних конфліктах за участі держав, що входили до складу колишньої Російської імперії. Модернізовані варіанти цієї гармати використовувалися на початку Другої світової війни, наприклад як казематні у фортифікаційних спорудах Київського укріпрайону[3].
Історія створення
Ще наприкінці ХІХ століття Головне артилерийське управління російської імператорської армії об'явило конкурс на конструювання 76,2-мм польової гармати. Характеристики нової гармати підкреслювали концепцію «єдиного калібру» та «єдиного снаряда» для польової артилерії. Відповідно гармата мала виконувати усі завдання маневренного бою, використовуючи один тип набоїв[1].
Для участі у конкурсі інженери Л. А. Бішлягер, К. М. Соколовський та К. І. Липницький зконструювали та виготовили на Путиловському заводі перший зразок гармати. У 1897—1898 роках 11 прототипів гармат були отримані, після чого почалися усебічні випробування стрільбою та перевезення на відстань 600 км. У результаті найкращою була визнана система Путиловського заводу, у конструкції якої були використані деякі елементи французької гармати Кане. 9 лютого 1900 року гармату прийнято на озброєння як «Тридюймова польова гармата зразка 1900 року». Вперше гармату застосовано проти китайських повстанців під час Боксерського повстання[1].
Гармати цього типу відігравали значну роль у російсько-японській війні 1904—1905 років. Досвід їх використання показав високу ефективність гармати проти ворожої піхоти, але низьку проти польових укріплень[4]. Тому дослідницька та конструкторська робота продовжувалася, і невдовзі на озброєння армії прийнято 76,2-мм гармату зразка 1902 року..
На момент початку Першої світової війни гармата застаріла, але російські війська вже наприкінці 1914-го року відчували дефіцит артилерії. Тому піхотні дивізії другої мобілізаційної черги отримували гармати зразка 1900 року, що не мали навіть захисних щитів. У ті роки певна кількість гармат даного типу опинилася на ремонті та збереженні у київському арсеналі[5]. Ці екземпляри пережили часи Української революції та наприкінці 1920-х років стали у якості казематної артилерії основним озброєнням у фортифікаційних спорудах Київського укріпрайону, таких як артилерійські напівкапоніри та відкриті артилерійські майданчики[3].
Опис конструкції
Усі частини гармати виготовлялись із сталі, що забезпечувало достатню міцність системи. Гармату облаштовано квадрантом, кутоміром, поворотним та підйомним механізмами. Початкова швидкість снаряда досягала 590 км/год та була для свого часу дуже високою.
Див. також
- 75-мм польова гармата зразка 1897 року
- 76-мм дивізійна гармата зразка 1902 року
- 76-мм гірська гармата зразка 1909 року
- ДОТ № 554 (КиУР)
Примітки
- ↑ а б в г 76,2-мм полевые пушки образца 1900 и 1902 гг. // В. Н. Шунков, А. Г. Мерников, А. А. Спектор. Русская армия в Первой мировой войне 1914 - 1918. М., АСТ, 2014. стр.87-88
- ↑ П. Забаринский, С. Темкин. Скорострельная пушка // журнал "Техника молодежи", № 1, 1939. стр.43-46
- ↑ а б А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
- ↑ Е. Барсуков. Русская артиллерия в мировой войне // «Военная мысль», № 7, июль 1939. стр.59-69
- ↑ Е. З. Барсуков. Артиллерия русской армии (1900—1917 гг.): В 4-х томах. том II. — М.: Воениздат, 1948. стр.144-183
