Головна Руська Рада
| Головна руська рада | |||
| |||
| |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: | Австро-Угорщина | ||
| Тип: | Політична організація | ||
| Дата заснування: | 2 травня 1848 року | ||
| Структура: | |||
| Спікер: | Григорій (Яхимович) | ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | Львів
| ||
| |||
Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада[1]) — перша українська політична організація в Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення.
Історія
Головна Руська Рада утворилася 2 травня 1848 у Львові під час Австрійської революції.
У маніфесті від 10 травня 1848[2] Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську та західну — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — Галичину, Буковину й Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести українською мовою.
Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше — крилошанин Михайло Куземський. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.[3][4] Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в тому числі 10 священників). ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону й батальйон гірських стрільців.
Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руську матицю» (1850[5]), відкрила Народний Дім у Львові (1850[5]). 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька».
У червні 1851 року діяльність ГРР була припинена[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [Архівовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Текст маніфесту у Вікіджерелах
- ↑ Верига В. Нариси з історії України… — С. 166.
- ↑ Листування ГРР з Саноцькою руською радою. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl (українська та німецька) . 1849-1864.
- ↑ а б в Верига В. Нариси з історії України… — С. 176.
Джерела та література
- Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції / За ред. О. Турія, упорядн. У Кришталович та І. Сварник. Львів: Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету, 2002.
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. С. 166—177.
- Стеблій, Ф.І. Руські Ради в Галичині // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 401. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- 10.3. Революція 1848 р. Утворення і діяльність Головної руської ради / Історія України
- Головна Руська Рада // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Руська Народна Рада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1649. — 1000 екз.
- Головна руська рада // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232.
Посилання
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |