Флот України (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флот України

Країна  Україна
Тип газета
Мова українська
Місце публікації Севастополь, Одеса
Формат А3
Засновано 8 червня 1992
Власник Міністерство оборони України
Головний редактор Павло Шунько
Припинення публікацій 6 червня 2016
Головний офіс Севастополь/Ялта → Одеса
Наклад 6110
Передплатний індекс
(Укрпошта) 		30575
fb.com/fleetua/

Газета «Флот України» (рос. Флот Украины) — колишнє всеукраїнське видання, центральний друкований орган Міністерства оборони України.[1]

6 червня 2016 року вийшов фінальний номер газети «Флот України». Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» видання припиняє свою діяльність. Досвідчені журналісти у 2018 році видання перейшли до редакції новоствореного інтернет-ЗМІ «АрміяInform».[джерело?]

Історія

Газета "Флот України" була заснована згідно з наказом Міністра оборони України за № 76 від 15 травня 1992 року («Про створення у ВМС України редакції газети, прес-центру і філії друкарні Міністерства оборони України», а також Директиви № 12 «Про організацію спецвипусків військових засобів масової інформації»). 8 червня о 2.00 під № 1 тиражем у десять тисяч примірників вийшла газета «Флот України».[2]

У 2002 році за адресою fleet.sebastopol.ua редакція першою в Севастополі створила сайт газети "Флот України", випередивши в інформаційній війні російського ворога, чиї російськомовні газети в Криму у 2002 році й досі виходили виключно в друкованому форматі.

У 2003 році редакція газети «Флот України» стала засновником журналу «Морська держава», перший номер якого побачив світ 5 березня 2003 року[3].

В 2014 році коли Росія анексувала Крим, й розташовані у Криму українські військові масово дезертували та переходили на бік ворога, жоден журналіст «Флоту України» не зрадив, й не перейшов на бік ворога.[4][5][6] Усі журналісти газети "Флот України" зуміли прорватися з Криму на материкову Україну, до Одеси, де й продовжили випуск газети.[7][8]

19 грудня 2018 року вийшов фінальний номер газети «Флот України». Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» видання припиняє свою діяльність. Досвідчені журналісти видання перейшли до редакції новоствореного інтернет-ЗМІ «АрміяInform».[джерело?]

Мова

Газета "Флот України" стала першою і єдиною україномовною газетою ВМС ЗСУ в Криму.

Одак через русофількі настрої у командуванні Збройних сил України, виняткова україномовність газети раптово припипинило команування ЗСУ, яке вустами начальника Головного управління виховної і соціально-психологічної роботи Збройних Сил України генерал-майора Копаниці у лютому 2009 року надіслало телеграмою повідомлення командуванню і керівникам військових ЗМІ ВМС, наказавши «розпочати випуск російськомовного видання газети… „Флот України“ (до 1 тис. прим.)».[9]

Після окупації Криму Росією у 2014 році та переходу редакції з Сімферополя/Ялти до Одеси, газета продовжила друкувати дві версії: російською та українською.[7]

Тематика

За роки існування флотські журналісти висвітлювали процеси створення та розвитку Збройних Сил України. Головними темами газети стали: бойова підготовка військ, міжнародне військове співробітництво, соціальний захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, суспільно-політичне життя країни, питання військової історії, культури та спорту, військово-патріотичне виховання молоді.

Кореспонденти флотської газети брали участь в міжнародних військово-морських навчаннях, в миротворчих місіях, у далеких морських походах та навіть в океанографічній експедиції. Звісно, ці заходи відбувалися поза межами України, й географія поїздок була досить різноманітною. За час існування газети наші журналісти побували в Аргентині, Австрії, Болгарії, Бельгії, Греції, Грузії, Італії, Іспанії, Косові, Монако, Македонії, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, США, Словаччині, Сербії, Туреччині, Франції, Хорватії,Чехії, Великій Британії та в Антарктиді.

Відділи

  • відділ новин та кореспондентської мережі;
  • відділ військової історії, культури та спорту;
  • відділ міжнародного співробітництва та євроатлантичної інтеграції;
  • відділ підготовки військ та реформування Збройних Сил;
  • відділ комп'ютерного набору та верстки;

Головні редактори

Головні перепони на шляху розвитку газети

Проблемами будівництва, розвитку і зміцнення україномовних ЗМІ ВМС України, що належали Міністерсту Оборони України, керівництво міністерства оборони не займалося — все було віддано самим керівникам ЗМІ на місцях. Так, газета «Флот України», у період свого перебування в Криму (перед переїздом в Одесу у 2014 році), 8 разів змінювала місце розташування, її виселяли з приміщень структури як ВМС, так і міста — самі шукали притулок. Централізованого фінансування розвитку газети не було весь час їх перебування у складі ВМС. У такій ситуації газета так і не змогла вийти на щоденний випуск та сформувати своє видавництво і типографію, як це було закладено в її Статуті, й натомість виходила лише раз на тиждень. Газета-тижневик друкувалася спершу в Севастополі, потім — у Ялті й Києві і значно поступалася ЧФ РФ в оперативності та впливі на громадсько-політичну ситуацію в кримському регіоні базування ВМС України.[9]

Книги видані редакцією газети

Редакцією газети «Флот України» підготовлено до друку шоститомний проект енциклопедичного фотоальбому «Від козацької чайки — до сучасного флоту». У 2013 році вийшла з друку книга кандидата військових наук, в 1993–1996 рр. — командувача ВМС України віце-адмірала Володимира Безкоровайного «Військово-Морські Сили України: минуле та майбутнє. Роздуми командувача флоту».

Відомі автори

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ Офіційний сайт Міністерства оборони України
  2. ↑ 15 травня 1992 року Міністр оборони України генерал-полковник К.Морозов видав наказ по створення прес-центру ВМС України і газети „Флот України”. navy.mil.gov.ua. 15 травня 2018
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Офіцери газети «Флот України» залишаються вірними присязі – «Інтерфакс-Україна». detector.media. 24 березня 2014
  5. ↑ Доля газети «Флот України». Дивна інформаційна війна. radiosvoboda.org. 28 квітня 2016
  6. ↑ Чому не можна допустити, щоб «флагман» військової преси… було потоплено чиновниками з адміністративної школи Кучми і Януковича?. day.kyiv.ua/uk/. 9 лютого 2015
  7. ↑ а б «ФЛОТ УКРАЇНИ» ТЕПЕР ВИХОДИТЬ В ОДЕСІ. 3 липня 2014
  8. ↑ Газета «Флот України» переїхала з Севастополя до Одеси (ВІДЕО). detector.media 4 липня 2014
  9. ↑ а б Як «братство двох флотів» побороло український «дух, що тіло рве до бою». armyinform.com.ua. 3 серпня 2020
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Флот_України_(газета)&oldid=34369884