Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін
Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович
Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського
Ім'я при народженніМихайло Євграфович Салтиков
ПсевдонімН. Щедрин[1] і Николай Щедрин
Народився15 (27) січня 1826(1826-01-27)
село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія
Помер28 квітня (10 травня) 1889(1889-05-10) (63 роки)
Санкт-Петербург
ПохованняЛітераторські мостки
Громадянство Російська імперія
Національністьросіянин
Діяльністьпрозаїк
Alma materMoscow Institute of nobilityd і Імператорський Царськосільський ліцей
Мова творівросійська
Напрямоксатира, реалізм
Жанрроман, хроніка, оповідання, казка
Magnum opusІсторія одного містаd і Пани Головльовиd
РідСалтикови
Автограф
Сайт: saltykov.net.ru

CMNS: Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826(18260127) — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.

Дитячі та юнацькі роки

Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна) (1801-1874), була дочкою московського купця Михайла Петровича Забєліна (1765-1849) та його дружини Марфи Іванівни (1770-1814). Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.

Словотворча діяльність

Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[3]

Видання українською

  • Сальтиков-Щедрин М. Повість о тім, як мужик двох ґенералів вигодував / перекл. Гр. Мак. Торонто : Робітниче Слово, б.д. 16 с. (Бібліотека «Свідомої Сили», ч. 4)
  • Салтиков-Щедрін. Казки / переклад і примітки Хуторяна А. Київ : Держвидавхудліт, 1949. 226 с. (формат ~ А4, тверда палітурка, тираж не вказано).

Примітки

Посилання