Орськ
місто Орськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Орск, каз. Жаманқала | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Оренбурзька область | ||||
Міський округ | Орськ (округ) | ||||
Код ЗКАТУ: | 53423000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 53723000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1735 | ||||
Статус міста | місто з 1865 | ||||
Населення | 245 015 (2009)[1] | ||||
Площа | 58,4 кв. км км² | ||||
Поштові індекси | 4624хх | ||||
Телефонний код | +7 +7 3537 | ||||
Географічні координати: | 51°13′44.400000099997″ пн. ш. 58°28′5.1600000999991″ сх. д. / 51.22900° пн. ш. 58.46810° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+5\6 | ||||
Висота над рівнем моря | 200 м | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | Офіційний сайт міськадміністрації | ||||
Міський голова | Франц Віктор Абрамович (з 2010) | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
О́рськ (рос. О́рск, каз. Жаманқала) — місто в Оренбурзькій області Росії. Розташоване у південних відрогах Уральських гір при впаданні річки Ор в Урал, що ділить місто на дві частини — європейську (Нове місто) і азійську (Старе місто). До складу міста Орська входять три райони: Ленінський, Октябрський, Совєтський. Загальна площа міста — 58,4 тис. га.
Орськ — друге за чисельністю населення (247,6 тис. осіб у 2005 році) місто Оренбурзької області. Місто багатонаціональне, у ньому проживають: росіяни — 80,5 %, українці — 4,1 %, татари — 4 %, казахи, німці, башкири, мордва, білоруси, чуваші, євреї тощо.
Тарас Шевченко та місто
1847-48 службу в Орської фортеці проходив рядовий третьої роти п'ятого лінійного батальйону Шевченко, засланий із забороною писати і малювати. Наперекір суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати і писати вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках». Зокрема, поеми «Княжна», «Варнак» і «Чернець» були написані саме під час заслання до Орської фортеці. Поет цікавився життям казахів, що кочували в околицях фортеці, вивчав їх пісні й легенди та малював сценки з їхнього побуту.
1908 року одну з історичних вулиць названо ім'ям великого поета.
У листопаді 1978 у Орську в Будинку художників відкрилася виставка «Життя і творчість Т. Шевченка», основу експедиції становили численні матеріали, передані в дарунок місцевому краєзнавчому музею Київським державним музеєм Т.Шевченка; на базі матеріалів виставки вирішено створити в Орську музей Т.Шевченка. 1984 року в місті відкрито музей українського кобзаря.
Промисловість
Місто є промисловим центром.
Транспорт
- Аеропорт Орськ
Релігія
Місто Орськ входить до складу Оренбурзької митрополії, Орської єпархії, Орського благочинного округу.
Православні храми та церкви м. Орська:
- Кафедральний собор Георгія Победоносця;
- Храм Архангела Михаїла;
- Храм Іверської іконы Божої Матері;
- Храм ікони Божої Матері «Всецариця»;
- Храм Миколи Чудотворця;
- Храм Покрова Пресвятої Богородиці;
- Храм Святого Духу;
- Храм Серафима Саровського;
- Спасо-Преображенська церков.
Також є соборна мечеть.
Уродженці Орська та проживали в ньому
- Бондарев Юрій Васильович (1924—2020) — російський письменник, громадський діяч.
- Бухал Володимир Дмитрович (1907 — після 1968) — колгоспник, Герой Соціалістичної Праці.
- Данілов Віктор Петрович (1925—2004) — російський історик.
- Євілевич Анатолій Львович (21 грудня 1936 — 19 червня 2013). З 1958 року працював на Львівській студії телебачення, з 1962 року і до останніх днів життя — телеоператором Чернівецького державного телебачення. Член Національної спілки журналістів України (НСЖУ)[2]
- Пушкарьов Олександр Симонович (1924—2003) — радянський та український державний діяч.
- Садовников В'ячеслав Васильович (* 1940) — радянський футболіст.
- Юсупова Бедер Ахметівна (1901—1969) — башкирська радянська актриса.
Галерея
-
Залізничний вокзал станції «Орськ», архітектурна пам'ятка
-
План Орська. 1830-і роки[3]
-
Спасо-Преображенська церква, 2017 рік
Примітки
- ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/b09_109/Main.htm%7Ctitle=Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 г. Росстат
- ↑ Євілевич Анатолій Львович. Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Видавництво «Букрек», 2004. — С. 127.
- ↑ «Атлас крепостей Российской империи» — СПб., 1830-е годы.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |