Чернець (поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Чернець» — поема Тараса Шевченка, написана в 2-й половині 1847 в Орській фортеці.

Перша редакція твору записана в «Малій книжці» (за №12 у захалявній книжечці 1847). Має присвяту «П. Кулішу». Остаточне редакцію поет переписав до «Більшої книжки» без присвяти і останніх 36 рядків.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 337-338.

Тема: Ностальгія та туга за минулим старого козака. В основі поеми — народна легенда про відомого козацького діяча доби Гетьманщини, фастівського (білоцерківського) полковника Семена Палія, згідно з якою він перед смертю прийняв чернецтво в Межигірському монастирі (насправді був лише там похований).

Ідея: Показати темні часи Української історії та безрозсудність народу у той час

Ідея: Показати кому справді болить за Неньку

Тема: Туга чернця за козацькими часами