Харациноподібні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:04, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харациноподібні
Тернеція
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Харациноподібні (Characiformes)
Regan, 1911
Родини
Посилання
Вікісховище: Characiformes
Віківиди: Characiformes
EOL: 6896
ITIS: 553129
NCBI: 7991
Fossilworks: 92060

Харациноподібні (Characiformes) — це ряд риб класу променеперих (Actinopterygii). Цей ряд охоплює приблизно 1500 видів, що відносяться до різних підродин, представники яких поширені в Південній, Центральній Америці, а також в Центральній Африці. У природі ці риби зустрічаються в басейні Конго, переважно у Анголі. Представники цього виду надають перевагу зарослим рослинами місцям зі спокійною течією. В акваріумних умовах риби невибагливі та невимогливі до якості води. Утримувати їх краще зграйкою з декількох особин.

Особливості ряду

Величезна кількість дрібних видів завдяки своїй лагідній вдачі та симпатичному вигляду завоювала дуже велику популярність як акваріумні риби, і більшість з них цілком успішно розмножуються і у неволі. У той же час в цьому ряді представлені агресивні хижаки, наприклад піраньї, Pygocentrus і Serrasalmus, харацинові щуки родів Boulengerella і Ctenolucius. Всі вони мають гострі зуби та харчуються іншими видами риб. Відмінною особливістю харациновидних є їх невеликий плавець, позбавлений кісткового або хрящового скелета, що знаходиться між спинним і хвостовим плавцем, — так званий жировий плавець.

Розмноження та розведення

Щодо способу розмноження виділяють три основні групи:

  • Види, що вільно нерестяться.
  • Види з заплідненням «про запас».
  • Види, що піклуються про потомство.

Види, що вільно нерестяться зазвичай відкладають ікру серед дрібнолистих рослин або просто у воду — самиця та самець туляться один до одного тілами, в цей час виділяються ікра та сім'яна рідина; більша частина харациновидних розмножується саме таким чином.

Філогенія

Еволюційні зв'язки між харациноподібними за Betancur-Rodriguez et al. 2017:[1] and Nelson, Grande & Wilson 2016.[2]

Characiformes
Citharinoidei

Distichodontidae Günther 1864

Citharinidae Günther 1864

Characoidei
Crenuchoidea

Crenuchidae Günther 1864 sensu Froese & Pauly 2001

Alestioidea

Hepsetidae Hubbs 1939

Alestidae Cockerell 1910

Erythrinoidea

Tarumaniidae de Pinna et al. 2017

Erythrinidae Valenciennes 1847

Serrasalmidae Bleeker 1859

Cynodontidae Eigenmann 1903

Hemiodontidae Bleeker 1859

Parodontidae Eigenmann 1910

Prochilodontidae Eigenmann 1909

Chilodontidae Eigenmann 1903

Curimatidae Gill 1858

Anostomidae Günther 1864 sensu Nelson 1994

Characoidea

Ctenoluciidae Schultz 1944

Lebiasinidae Gill 1889

Chalceidae Fowler 1958

Iguanodectidae Eigenmann 1909

Acestrorhynchidae Eigenmann 1912

Triportheidae Fowler 1940

Bryconidae Eigenmann 1912

Gasteropelecidae Bleeker 1859

Characidae Latreille 1825 sensu Buckup 1998


Примітки

  1. Betancur-Rodriguez, Ricardo; Edward O. Wiley; Gloria Arratia; Arturo Acero; Nicolas Bailly; Masaki Miya; Guillaume Lecointre; Guillermo Ortí (2017). Phylogenetic classification of bony fishes. BMC Evolutionary Biology (вид. 4). 17 (162). doi:10.1186/s12862-017-0958-3. PMC 5501477. PMID 28683774. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. Nelson, Joseph S.; Terry C. Grande; Mark V. H. Wilson (2016). Fishes of the World (вид. 5th). John Wiley & Sons. ISBN 9781118342336.

Посилання