Чоловіча стать

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Самець)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самець переправляється на цю статтю.

Символ чоловічої статі

Чоловіча стать (♂) — стать організмів або частин організмів, яка продукує малі рухливі гамети, що називаються сперматозоїдами. Кожен зі сперматозоїдів може злитися з жіночою гаметою, яйцеклітиною, запліднюючи її. Організми чоловічої статі не можуть розмножуватися статевим шляхом, не маючи доступу до принаймні одної яйцеклітини, але деякі організми можуть розмножуватися як статевим, так і нестатевим шляхом.

Людей чоловічої статі називають чоловіками, для особин чоловічої статі інших видів застосовне загальне слово самець, хоча в українській мові є чимало видів, для яких існують окремі слова для позначення особин чоловічої та жіночої статей. Чоловічу стать означають такі слова як баран, цап, лис, півень, качур, трутень тощо.

Огляд[ред. | ред. код]

Існування окремих статей розвивалося незалежно в різний час і в різних філогенетичних лініях (див. конвергентна еволюція)[1][2]. Модель статевого розмноження дуже схожа в різних видів: в ізогамних видів із двома або більше типами спаровування з репродуктивними клітинами ідентичної форми та поведінки (але різні на молекулярному рівні), в анізогамних видів із репродуктивними клітинами, які тут називаються гаметами, чоловічого та жіночого типів і в оогамних видів, у яких жіноча гамета набагато більша за чоловічу і не має можливості пересуватися. Існує вагомий аргумент, що ця модель була зумовлена ​​фізичними обмеженнями механізмів, за допомогою яких дві гамети можуть збиратися разом, зумовлюючи статеве розмноження[3].

Відповідно, стать визначається між видами за типом вироблених гамет (тобто сперматозоїди проти яйцеклітин), і відмінності між самцями і самками в одній філогенетичній лінії не завжди передбачають відмінності в іншій[2][4][5].

Диморфізм самців і самиць між організмами або репродуктивними органами у різних статей присутній не лише у тварин; чоловічі гамети також продукують серед інших діатомові водорості і наземні рослини. У наземних рослин диморфізм наявний не тільки в організмах та структурах, що виробляють жіночі та чоловічі гамети, але й у структурах спорофітів, з яких виростають рослини чоловічої та жіночої статті[джерело?].

Еволюція[ред. | ред. код]

Еволюція анізогамії привела до еволюції чоловічих і жіночих функцій[6]. До еволюції анізогамії типи спаровування у видів були ізогамними: однаковий розмір гамет і обидві могли рухатися, поділені лише на типи «+» або «-»[7]. В анізогамії тип спаровування називається гаметою. Чоловіча гамета менша за жіночу і зазвичай рухлива[8]. Анізогамія залишається недостатньо вивченою, оскільки немає скам'янілостей про її виникнення. Існують численні теорії щодо того, чому вона виникла. Багато з них об'єднує те, що більші жіночі гамети мають більше шансів вижити, а менші чоловічі гамети з більшою ймовірністю знайдуть інші гамети, оскільки вони можуть пересуватися швидше. Проте сучасні моделі часто не можуть пояснити, чому ізогамія все ще залишається у кількох видів[9]. Здається, що анізогамія багаторазово розвивалася з ізогамії; наприклад, самки Хламідомонадових (тип зелених водоростей) еволюціонували від плюсового типу спаровування[9][10]. Хоча статева еволюція виникла щонайменше 1,2 мільярда років тому, відсутність анізогамних скам'янілостей ускладнює визначення часу еволюції самців[11]. Одна з теорій припускає, що самець еволюціонував від домінантного типу спаровування (так званий мінусовий тип спаровування мінус)[12].

Символ і використання[ред. | ред. код]

Символ[ред. | ред. код]

Звичним символом, який використовують на позначення чоловічої статі, є символ Марса ♂, коло зі стрілою, що вказує на північний схід. Юнікод цього символу:

U+2642 MALE SIGN (HTML ♂)

Символ ідентичний до символу планети Марс. Уперше для позначення статі він був використаний Карлом Лінеєм у 1751 році. Символ іноді розглядається як стилізоване зображення щита та списа римського бога. Марса. Однак, за словами Стерна, ця думка є хибною і всі історичні свідчення підтверджують «висновок французького вченого-класика Клода де Сомеза (Salmasius, 1588 – 1683)», що символ походить від грецького θρ, скороченої форми грецької назви планети Марс[13].

Використання[ред. | ред. код]

На додаток до свого значення в контексті біології, чоловік може означати не лише стать, а й гендер[14] або як стать електричних з'єднувачів та кріпильних виробів[15][16].

Самці різних видів[ред. | ред. код]

Види, особини яких поділяються на самців та самок, класифікуються як роздільностатеві у тварин, як дводомні в насінних[17] і як однодомні у криптограм[18]:82.

Коли самці співіснують із гермафродитами, це називають андродієція. Вони також можуть співіснувати з самками і гермафродитами, тоді це буде триєція[19].

Визначення статі[ред. | ред. код]

Докладніше: Визначення статі
Фотографія дорослого чоловіка з дорослою жінкою для порівняння. Зверніть увагу, що в обох моделях частково поголене волосся на тілі; наприклад, чисто виголені лобкові ділянки

Стать конкретного організму може бути визначена низкою факторів. Вони можуть бути генетичними або екологічними, або можуть змінюватися природним чином протягом життя організму. Хоча більшість видів мають лише дві статі (чоловічу або жіночу)[1][2][20], тварини-гермафродити, такі як черви, мають як чоловічі, так і жіночі репродуктивні органи[21].

Генетичне визначення[ред. | ред. код]

Стать більшості ссавців, включно з людьми, генетично визначається XY-системою визначення статі, у якій чоловіки мають XY (проти жіночих XX) статеві хромосоми. У різних видів, включаючи людей, також можливо бути XX чоловіком або мати інший каріотип. Під час розмноження, чоловік може дати або X сперму, або Y сперму, тоді як жінка може дати лише X яйцеклітину. Y сперма і X яйцеклітина в результаті дають дитину чоловічої статі, тоді як X сперма і X яйцеклітина дають жіночої[22].

Частина Y-хромосоми, яка відповідає за чоловічість, є областю, що визначає стать, на Y-хромосомі, SRY[23]. SRY активує SOX9, який утворює петлі прямого зв'язку з FGF9 і PGD2 у гонадах, дозволяючи рівням цих генів залишатися достатньо високими, щоб викликати чоловічий розвиток[24]; наприклад, FGF9 відповідальний за розвиток сім'яних канатиків і множення клітин Сертолі, обидва з яких мають вирішальне значення для статевого розвитку чоловіків[25].

ZW-систему визначення статі, у якій особини чоловічої статі мають ZZ (проти ZW у жіночої статі) статеві хромосоми, можна знайти у птахів, деяких комах (здебільшого в метеликів) і інших організмах. Представники ряду комах Перетинчастокрилі, такі як мурашки і бджоли, часто визначаються гаплодиплоїдією[26], у якій більшість самців є гаплоїдами, а самиці й деякі стерильні самці є диплоїдами. Однак фертильні диплоїдні самці все ще можуть виникати в деяких видів, таких як Cataglyphis cursor[27].

Екологічне визначення[ред. | ред. код]

У деяких видів рептилій, таких як алігатори, стать визначається температурою, при якій висиджується яйце. Інші види, такі як деякі равлики, практикують зміну статі: дорослі спочатку є чоловіками, а потім стають жінками[28]. У тропічних риб-клоунів домінуючий індивід у групі стає жінкою, а інші — чоловіками[29].

У багатьох членистоногих стать визначається зараженням паразитичними ендосимбіотичними бактеріями роду Wolbachia. Бактерія може передаватися тільки через інфіковані яйцеклітини і наявність обов'язкового ендопаразита може бути необхідною для сексуальної життєздатності самки[30].

Вторинні статеві ознаки[ред. | ред. код]

У видів з двома статями самці можуть відрізнятися від самок не лише виробництвом сперматозоїдів.

У багатьох комах і риб самці менші за розміром ніж самки.

У насінних, які демонструють чергування поколінь, жіноча і чоловіча частини входять до статевого органу спорофіту одного організму.

У ссавців, включно з людьми, самці зазвичай більші за самок[31][сторінка?].

У людей чоловіки мають більше волосся на тілі і більшу м'язову масу[32][сторінка?].

У птахів самець часто демонструє різнобарвне оперення, яке приваблює самок[33][сторінка?].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sex. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 19 січня 2022. 
  2. а б в 4.9: Sexual dimorphism. Biology LibreTexts (англ.). 4 червня 2016. Процитовано 19 січня 2022. 
  3. Dusenbery, David B. (2009). Living at Micro Scale. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. Chapter 20. ISBN 978-0-674-03116-6. .
  4. Wilcox, Christie (23 квітня 2020). Why Sex? Biologists Find New Explanations.. Quanta Magazine (англ.). Процитовано 19 січня 2022. 
  5. Lehtonen, Jussi (2017). Gamete Size. У Shackelford, Todd K.; Weekes-Shackelford, Viviana A. Encyclopedia of Evolutionary Psychological Science (англ.) (Cham: Springer International Publishing): 1–4. ISBN 978-3-319-16999-6. doi:10.1007/978-3-319-16999-6_3063-1. 
  6. Bachtrog, Doris; Mank, Judith E.; Peichel, Catherine L.; Kirkpatrick, Mark; Otto, Sarah P.; Ashman, Tia-Lynn; Hahn, Matthew W.; Kitano, Jun; Mayrose, Itay; Ming, Ray; Perrin, Nicolas (1 липня 2014). Sex Determination: Why So Many Ways of Doing It?. PLOS Biology (англ.) 12 (7): e1001899. ISSN 1545-7885. PMC 4077654. PMID 24983465. doi:10.1371/journal.pbio.1001899. 
  7. Sawada, Hitoshi; Inoue, Naokazu; Iwano, Megumi (7 лютого 2014). Sexual Reproduction in Animals and Plants (англ.). Springer. с. 216. ISBN 978-4-431-54589-7. 
  8. «Anisogamy». Encyclopedia of Animal Cognition and Behavior. Cham: Springer International Publishing. 2019. pp. 1–5. doi:10.1007/978-3-319-47829-6_340-1. ISBN 978-3-319-47829-6. Архів оригіналу за 2020-11-04. https://web.archive.org/web/20201104065418/https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-3-319-47829-6_340-1. Процитовано 2022-01-19. 
  9. а б Togashi, Tatsuya; Cox, Paul Alan (14 квітня 2011). The Evolution of Anisogamy: A Fundamental Phenomenon Underlying Sexual Selection (англ.). Cambridge University Press. с. 1–15. ISBN 978-1-139-50082-1. 
  10. Sawada, Hitoshi; Inoue, Naokazu; Iwano, Megumi (7 лютого 2014). Sexual Reproduction in Animals and Plants (англ.). Springer. с. 222. ISBN 978-4-431-54589-7. 
  11. Butterfield, Nicholas J. (2000). Bangiomorpha pubescens n. gen., n. sp.: implications for the evolution of sex, multicellularity, and the Mesoproterozoic/Neoproterozoic radiation of eukaryotes. Paleobiology 26 (3): 386. doi:10.1666/0094-8373(2000)026<0386:BPNGNS>2.0.CO;2. Процитовано 19 січня 2022. 
  12. Togashi, Tatsuya; Bartelt, John L.; Yoshimura, Jin; Tainaka, Kei-ichi; Cox, Paul Alan (21 серпня 2012). Evolutionary trajectories explain the diversified evolution of isogamy and anisogamy in marine green algae. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 109 (34): 13692–13697. Bibcode:2012PNAS..10913692T. ISSN 0027-8424. PMC 3427103. PMID 22869736. doi:10.1073/pnas.1203495109. 
  13. Stearn, William T. (1962). The Origin of the Male and Female Symbols of Biology. Taxon 11 (4): 109–113. JSTOR 1217734. doi:10.2307/1217734. 
  14. Laura Palazzani; Victoria Bailes; Marina Fella (2012). Gender in Philosophy and Law. SpringerBriefs in law. Dordrecht : Springer. с. v. ISBN 9789400749917. «'gender' means human gender, male/female gender»  (eBook)
  15. J. Richard Johnson (1962). How to Build Electronic Equipment. New York: Rider. с. 167. «To minimize confusion, the connector portions with projecting prongs are referred to as the 'male' portion, and the sockets as the 'female' portion.» 
  16. Richard Ferncase (2013). Film and Video Lighting Terms and Concepts. Hoboken Taylor and Francis. с. 96. ISBN 9780240801575. «female[:] Refers to a socket type connector, which must receive a male connector» 
  17. Fusco, Giuseppe; Minelli, Alessandro (10 жовтня 2019). The Biology of Reproduction (англ.). Cambridge University Press. с. 115–116. ISBN 978-1-108-49985-9. 
  18. Buck WR & Goffinet B (August 2000). Morphology and classification of mosses. У Shaw AJ & Goffinet B. Bryophyte Biology. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-66794-4. 
  19. Leonard, Janet L. (21 травня 2019). Transitions Between Sexual Systems: Understanding the Mechanisms of, and Pathways Between, Dioecy, Hermaphroditism and Other Sexual Systems (англ.). Springer. с. 1–3. ISBN 978-3-319-94139-4. 
  20. Fusco, Giuseppe; Minelli, Alessandro (10 жовтня 2019). The Biology of Reproduction (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-108-49985-9. 
  21. hermaphroditism | Definition, Types, & Effects. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 21 січня 2022. 
  22. 43.1C: Sex Determination. Biology LibreTexts (англ.). 17 липня 2018. Процитовано 21 січня 2022. 
  23. Reference, Genetics Home. SRY gene. Genetics Home Reference (англ.). Процитовано 21 січня 2022. 
  24. Moniot, Brigitte; Declosmenil, Faustine; Barrionuevo, Francisco; Scherer, Gerd; Aritake, Kosuke; Malki, Safia; Marzi, Laetitia; Cohen-Solal, Ann; Georg, Ina; Klattig, Jürgen; Englert, Christoph; Kim, Yuna; Capel, Blanche; Eguchi, Naomi; Urade, Yoshihiro; Boizet-Bonhoure, Brigitte; Poulat, Francis (2009). The PGD2 pathway, independently of FGF9, amplifies SOX9 activity in Sertoli cells during male sexual differentiation. Development 136 (11): 1813–1821. PMC 4075598. PMID 19429785. doi:10.1242/dev.032631. 
  25. Kim, Y.; Kobayashi, A.; Sekido, R.; Dinapoli, L.; Brennan, J.; Chaboissier, M. C.; Poulat, F.; Behringer, R. R.; Lovell-Badge, R.; Capel, B. (2006). Fgf9 and Wnt4 Act as Antagonistic Signals to Regulate Mammalian Sex Determination. PLOS Biology 4 (6): e187. PMC 1463023. PMID 16700629. doi:10.1371/journal.pbio.0040187. 
  26. Bachtrog, Doris (1 липня 2014). Sex Determination: Why So Many Ways of Doing It?. PLOS Biology 12 (7): e1001899. PMC 4077654. PMID 24983465. doi:10.1371/journal.pbio.1001899. 
  27. Doums, Claudie (2013). Fertile diploid males in the ant Cataglyphis cursor: a potential cost of thelytoky?. Behavioral Ecology and Sociobiology 67 (12): 1983–1993. doi:10.1007/s00265-013-1606-6. Процитовано 21 січня 2022. 
  28. Cahill, Abigail E.; Juman, Alia Rehana; Pellman-Isaacs, Aaron; Bruno, William T. (грудень 2015). Physical and Chemical Interactions with Conspecifics Mediate Sex Change in a Protandrous Gastropod Crepidula fornicata. The Biological Bulletin 229 (3): 276–281. ISSN 0006-3185. PMID 26695826. doi:10.1086/bblv229n3p276. 
  29. Bull, J. J. (березень 1980). Sex Determination in Reptiles. The Quarterly Review of Biology 55 (1): 3–21. ISSN 0033-5770. doi:10.1086/411613. 
  30. Zimmer, Carl (2001). Wolbachia: a tale of sex and survival. Science 292 (5519): 1093–1095. PMID 11352061. doi:10.1126/science.292.5519.1093. 
  31. Ellis, Lee; Hershberger, Scott; Field, Evelyn; Wersinger, Scott; Pellis, Sergio; Geary, David; Palmer, Craig; Hoyenga, Katherine та ін. (13 травня 2013). Sex Differences: Summarizing More than a Century of Scientific Research (англ.). Psychology Press. ISBN 978-1-136-87493-2. 
  32. Richards, Julia E.; Hawley, R. Scott (12 грудня 2010). The Human Genome (англ.). Academic Press. ISBN 978-0-08-091865-5. 
  33. switze, International Conference on Comparative Physiology 1992 Crans; Bassau, Short & (4 серпня 1994). The Differences Between the Sexes (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-44878-9.