Спекулятивне виконання
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2020) |
Спекулятивне виконання — це метод оптимізації, коли комп'ютерна система виконує деякі завдання, які можуть бути насправді непотрібними. Основна ідея полягає в тому, щоб виконати роботу до того, як стане відомо, чи буде потрібна ця робота взагалі, з тим щоб запобігти затримці. Якщо зрештою з'ясовується, що робота була не потрібна, будь-які зміни скасовуються і результати ігноруються.
Мета полягає в тому, щоб забезпечити більше паралелізму за умови наявності додаткових ресурсів. Такий підхід використовується в різних областях, у тому числі прогнозування розгалуження в конвеєрах процесорів, упереджувальна вибірка з пам'яті та файлів, і оптимістичне керування паралелізмом[en] у системах баз даних.[1][2][3]
Огляд
Під терміном «динамічне (спекулятивне) виконання» мається на увазі наступна сукупність можливостей:[джерело?]
- Глибоке передбачення розгалужень (з ймовірністю> 90 % можна передбачити 10-15 найближчих переходів).
- Аналіз потоку даних (на 20-30 кроків вперед переглянути програму і визначити залежність команд за даними або ресурсів).
- Випереджувальне виконання команд (процесор може виконувати команди в порядку, відмінному від їх проходження в програмі).
Сучасні конвеєрні мікропроцесори використовують спекулятивне виконання, щоб знизити вартість команд умовного переходу з використанням схем, що передбачають шлях виконання програми. З метою підвищення ефективності та використання ресурсів комп'ютера, інструкції можуть бути заплановані в той час, коли ще не була визначено, що інструкції повинні бути виконані[4]. У оптимізації компіляторів для декількох систем обробки, спекулятивне виконання передбачає дозвільний процесор, що виконує код в наступному блоці процесора, якщо немає залежності від коду, який може бути запущений на інших процесорах. Перевага цієї схеми є скорочення часу відгуку для окремих процесорів і системи в цілому[5]. Компілятор обмежується видачею спекулятивної команди виконання, так як вона вимагає апаратного забезпечення за для буферизації[ru]. Без апаратної підтримки, компілятор може видати тільки спекулятивні інструкції, які не мають ніяких побічних ефектів у разі неправильної спекуляції[6]:16.
Енергійне обчислення
Енергійне обчислення являє собою форму спекулятивного виконання, де виконуються обидві сторони умовної гілки; проте, залишається лише результат тієї гілки, чий предикат стає вірним. З необмеженими ресурсами, енергійне обчислення (також відоме як пророкування виконання) могло б забезпечити таку ж продуктивність що і передбачення переходів. З обмеженими ресурсами енергійне обчислення слід використовувати обережно, тому що кількість необхідних ресурсів зростає з кожним етапом.[7]:148—150
Передбачене виконання
Передбачене виконання є формою спекулятивного виконання, де кілька результатів вже передбачені та виконання триває уздовж прогнозованої траєкторії до фактичного результату. Якщо передбачення правильне, то передбачене виконання дозволено зробити, проте якщо є невірне передбачення, виконання повторюється. Загальні форми цього включають передбачення переходів та передбачення залежності пам'яті[en].
Ліниві обчислення
Перевагами лінивих обчислень є:
- Можливість визначити потік керування як абстракції замість примітивів.
- Можливість визначати потенційно нескінченні структури даних. Це дозволяє реалізовувати деякі алгоритми більш прямолінійно.
- Покращення продуктивності за рахунок уникання непотрібних обчислень і невиконуваних гілок в умовних виразах.
Ліниві обчислення можуть привести до зменшення використання пам'яті, тому що значення створюються лише якщо вони потрібні. Проте ліниві обчислення важко об'єднувати з імперативним програмуванням, наприклад у випадку вводу/виводу чи обробки винятків, тому що порядок операцій стає невизначеним. Також ліниві обчислення можуть привести до витоків пам'яті.
Ліниві обчислення не спекулюють. Включення спекулятивного виконання в реалізації мови програмування Haskell є поточною темою дослідження. Haskell побудована навколо ідеї спекулятивного виконання.
Примітки
- ↑ Butler Lampson (12 грудня 2006). Lazy and Speculative Execution (PDF). OPODIS. Bordeaux, France: Microsoft Research.
- ↑ Prabhakar Raghavan; Hadas Schachnai; Mira Yaniv (1998). Dynamic schemes for speculative execution of code (англ.). IBM, Research Division. Процитовано 18 січня 2011.
- ↑ Kung, H. T.; Robinson, John T. (June 1981). On optimistic methods for concurrency control. ACM Trans. Database Syst. Т. 6, № 2.
- ↑ Bernd Krieg-Brückner (1992). ESOP '92: 4th European Symposium on Programming, Rennes, France, February 26-28, 1992: proceedings. Springer. с. 56—57. ISBN 978-3-540-55253-6. Процитовано 18 січня 2011.
- ↑ Laplante, Phillip A. (2004). Real-Time Systems Design and Analysis (англ.) (вид. 3rd). Wiley-IEEE Press. с. 391. ISBN 978-0-471-22855-4.
{{cite book}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Lilja, David J.; Bird, Peter L. (31 травня 1994). The Interaction of Compilation Technology and Computer Architecture (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-0-7923-9451-8.
- ↑ Šilc, Jurij; Robic, Borut; Ungerer, Theo (8 червня 1999). Processor Architecture: From Dataflow to Superscalar and Beyond (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-3-540-64798-0.
Див. також
- Meltdown та Spectre — оприлюднені на початку 2018 року уразливості в сучасних мікропроцесорах з технологією спекулятивного виконання команд
Посилання
- «Speculative computation in Multilisp.»
- Проект спільноти програмістів з документації виявлених уразливостей CPU security bugs caused by speculative execution (Meltdown та Spectre)
Це незавершена стаття про апаратне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |