Сейран Атеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:52, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
Сейран Атеш
тур. Seyran Ateş
Народилася20 квітня 1963(1963-04-20)[1][2][…] (61 рік)
Стамбул, Туреччина[1]
Країна Німеччина
 Туреччина
Діяльністьадвокатка, активістка за права жінок, письменниця, імам
Alma materВільний університет Берліна
Знання мовтурецька і німецька
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини і Союз 90/Зелені
Конфесіяіслам
Нагороди
IMDbID 0040377
Сайтseyranates.de

Сейран Атеш (нар. 20 квітня 1963, Стамбул, Туреччина) — адвокатка і мусульманська феміністка з Німеччини.

Життєпис

Народилася в Стамбулі (Туреччина) в родині курда і туркені.[4] Коли їй було шість років, сім'я Сейран переїхала в Німеччину. Вивчала право у Вільному університеті Берліна і від 1997 року займається юридичною практикою, спеціалізуючись на кримінальному й сімейному праві.[5] Атеш — відома активістка руху за громадянські права, відома вимогою рівноправності для мусульманських жінок і дівчат.[6][7]

Вона неодноразово виступала з критикою щодо іммігрантського мусульманського суспільства, часто більш консервативного, ніж у країні походження.[8] В інтерв'ю на Національному громадському радіо в січні 2008 року, Хакан Атеш заявила, що їй доводиться ховатися через погрози на її адресу. В одному конкретному інциденті, на неї і її підзахисну в будівлі суду напав чоловік підзахисної на очах у свідків, які вважали за краще не втручатися.[9]

Атеш відкрила 2017 року мечеть Ібн-Рушд-Гете. Це перша «ліберальна мечеть» у Німеччині, де чоловіки і жінки моляться разом, а жінки можуть брати на себе роль імама, який веде молитву.[10] Турецькі релігійні органи і рада при єгипетському Університеті Аль-Азхар засудили цей проєкт, причому на адресу Атеш знову надходили погрози.[11][12]

2018 року Сейран Атеш номінувалася на Премію імені Сахарова, присуджувану Європарламентом за правозахисну діяльність. Однак премію присудили Олегу Сенцову.

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124533531 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Eddy, Melissa (2018), By Taking a Bullet, a Muslim Woman Finds Her Calling, The New York Times, процитовано 29 березня 2021, Born in Istanbul to a Turkish mother and a Kurdish father, she emigrated with her parents to what was then West Berlin in the late 1960s, part of the first large wave of Muslim immigrants who came to fill the blue-collar jobs needed to rebuild the German economy after World War II. Ms. Ates was 6 when she and her four siblings moved into a one-room apartment with their parents.
  5. ↑ Tolerance for the tolerant Signandsight.com 9 серпня, 2005. Статтю вперше опубліковано німецькою мовою в Perlentaucher, 2 вересня 2005 року. Перевірено 10 квітня 2021 року
  6. ↑ «Ісламу необхідна сексуальна революція» в інтерв'ю журналу «Шпіґель», 13 жовтня 2009. Перевірено 10 квітня 2021 року (нім.)
  7. ↑ Seyran Ates: Tolerance for the tolerant (08/09/2005) - signandsight. www.signandsight.com. Процитовано 19 липня 2017.
  8. ↑ Schneider, Peter (4 грудня 2005). In Germany, Muslims grow apart. Нью-Йорк таймс. Процитовано 29 січня 2010.
  9. ↑ [1] Національне суспільне радіо-інтерв'ю, 22 січня 2008. Перевірено 29 січня 2010 року
  10. ↑ Germany, SPIEGEL ONLINE, Hamburg. Frauenrechtlerin gründet Moschee: "Unsere Religion nicht den Rückständigen überlassen" - SPIEGEL ONLINE - Politik. SPIEGEL ONLINE. Процитовано 16 червня 2017.
  11. ↑ Germany, WeltN24. Liberal Moschee in Berlin: "Die meisten liberalen Muslime haben Angst" - WeltN24 - Deutschland. WeltN24. Процитовано 24 червня 2017.
  12. ↑ Oltermann, Philip (25 червня 2017). Liberal Berlin mosque to stay open despite fatwa from Egypt. The Guardian (англ.). Процитовано 16 липня 2017.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сейран_Атеш&oldid=34626032