Стен Сміт
| Стен Сміт | |
|---|---|
| англ. Stan Smith | |
 | |
| Громадянство |  США |
| Місце проживання | Гілтон-Гед-Айленд (Південна Кароліна), Південна Кароліна, США |
| Дата народження | 14 грудня 1946[1][2] (77 років) |
| Місце народження | Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[1] |
| Зріст | 193 см |
| Вага | 84 кг |
| Початок кар'єри | 1969 (любитель з 1964) |
| Завершення кар'єри | 1985 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | дворучний |
| Призові, USD | 1 774 811 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 865 - 352[3] |
| Титулів | 53[4] |
| Найвища позиція | 1 (1972, Lance Tingay)[5] |
| Мейджори | |
| Австралія | 3к (1970, 1975, 1977гру) |
| Ролан Гаррос | ЧФ (1971, 1972) |
| Вімблдон | П (1972) |
| США | П (1971) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 558–201 |
| Титулів | 54 |
| Мейджори | |
| Австралія | П (1970) |
| Ролан Гаррос | Ф (1971, 1974) |
| Вімблдон | Ф (1972, 1974, 1980, 1981) |
| США | П (1968, 1974, 1978, 1980) |
| Інші парні турніри | |
| Востаннє картку оновлено: тенісист завершив кар'єру | |
Стенлі Роджер Сміт (англ. Stanley Roger Smith) — американський тенісист 1960-х — 1980-х років, дворазовий чемпіон турнірів Великого шолома в одиночному розряді та п'ятиразовий у парному розряді.
Сміт виріс у Каліфорнії. Перші кроки в тенісі він робив під керівництвом Панчо Сегури.
Сміт виграв Відкритий чемпіонат США 1971 року й Вімблдон 1972 року. На кінець 1972 року його вважали першою ракеткою світу, хоча офіційний рейтинг ATP починається з наступного року.
У парному розряді постійним партнером Сміта був Боб Лутц. Вони виграли 5 титулів Великого шолома й вважаються однією з найкращих пар в історії.
У 1987-му Сміта введено до Міжнародної зали тенісної слави. Пізніше він став її президентом. Після завершення кар'єри Сміт відкрив свою тенісну школу (разом із Біллі Стерном). Відоме також тенісне взуття, що носить його ім'я — Adidas Stan Smith Shoes. На початок 21 століття тенісисти в такому не грають, але воно залишається модним брендом.
Значні фінали
Фінали турнірів Великого шолома
Одиночний розряд: 3 (2 титули)
| Результат | Рік | Турнір | Супротивник | Рахунок |
|---|---|---|---|---|
| Поразка | 1971 | Wimbledon | .svg){kind=small} Джон Ньюком |
3–6, 7–5, 6–2, 4–6, 4–6 |
| Перемога | 1971 | US Open |  Ян Кодеш |
3–6, 6–3, 6–2, 7–6(5–3) |
| Перемога | 1972 | Wimbledon | .svg){kind=small} Іліє Настасе |
4–6, 6–3, 6–3, 4–6, 7–5 |
Пари: 13 (5 титулів)
| Результат | Рік | Турнір | Партнер | Супротивники | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 1968 | US Open | Роберт Лутц |
Артур Еш.svg){kind=small} Андрес Хімено |
11–9, 6–1, 7–5 |
| Перемога | 1970 | Australian Open | Роберт Лутц |
Джон Александер Філ Дент |
6–3, 8–6, 6–3 |
| Поразка | 1971 | French Open | Том Горман |
Артур Еш Марті Ріссен |
6–4, 3–6, 4–6, 9–11 |
| Поразка | 1971 | US Open | Ерік Ван Діллен |
Джон Ньюком.svg){kind=small} Роджер Тейлор |
7–6, 3–6, 6–7, 6–4, 6–7 |
| Поразка | 1972 | Wimbledon | Ерік Ван Діллен |
.svg){kind=small} Боб Х'юїтт Фрю Макміллан |
2–6, 2–6, 7–9 |
| Поразка | 1974 | French Open | Боб Лутц |
Дік Крілі Онні Парун |
3–6, 2–6, 6–3, 7–5, 1–6 |
| Поразка | 1974 | Wimbledon | Роберт Лутц |
Джон Ньюком Тоні Рош |
6–8, 4–6, 4–6 |
| Перемога | 1974 | US Open | Роберт Лутц |
 Патрісіо Корнехо Хайме Філлоль |
6–3, 6–3 |
| Перемога | 1978 | US Open | Роберт Лутц |
Марті Ріссен Шервуд Стюарт |
1–6, 7–5, 6–3 |
| Поразка | 1979 | US Open | Роберт Лутц |
Пітер Флемінг Джон Макінрой |
2–6, 4–6 |
| Поразка | 1980 | Wimbledon | Роберт Лутц |
Пітер Макнамара Пол Макнамі |
6–7, 3–6, 7–6, 4–6 |
| Перемога | 1980 | US Open | Роберт Лутц |
Пітер Флемінг Джон Макінрой |
7–6, 3–6, 6–1, 3–6, 6–3 |
| Поразка | 1981 | Wimbledon | Роберт Лутц |
Пітер Флемінг Джон Макінрой |
4–6, 4–6, 4–6 |
Зовнішні осилання
Виноски
- ↑ а б Tingay L. 100 years of Wimbledon — London Borough of Enfield: Guinness Superlatives, 1977. — P. 205.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Garcia, Gabriel. Stan Smith: Career match record. thetennisbase.com. Madrid, Spain: Tennismem SL. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Garcia, Gabriel. Stan Smith: Career tournament results. thetennisbase.com. Madrid, Spain: Tennismem SL. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Neil Amdur (12 грудня 1972). Metreveli to join pro net tour. The New York Times.
|
Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
