Марш жінок (2017)
| Марш жінок у Вашингтоні (2017) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Демонстрація, марш протесту. | |||||||||||||
 «Protection of our rights, our safety, our health, and our families – recognizing that our vibrant and diverse communities are the strength of our country» «Захистіть наші права, нашу безпеку, наше здоров'я та наші сім'ї - визнайте, що наші яскраві та різноманітні громади є силою нашої країни» | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Офіційні сайти: WomensMarch.com www.pussyhatproject.com Близько 500'000-1'000'000 людей у Вашингтоні, D.C. | |||||||||||||
«Марш жінок» (англ. WomenMarch) — масштабна феміністська акція протесту в столиці США Вашингтоні та інших містах США, підтримана осередками соціальних флешмобів по цілому світу, що пройшла на наступний день після інавгурації 45-го президента США Дональда Трампа. У ній взяли участь близько 2 мільйонів осіб[5]. Акція була присвячена захисту прав жінок, прав ЛГБТ-спільноти, расової рівності, свободи віросповідання та прав трудящих, а також питанням, що стосуються реформи імміграційного режиму і реформи охорони здоров'я. Приводом для «Маршу жінок» послужили висловлювання Дональда Трампа, розцінені як образливі, зокрема сексистські[6].
Значення
«Марш жінок» став наймасовішим протестом в історії Америки в перший день роботи нового президента[7].
Серед тих, хто прийшли на марш — співачка Мадонна, відома неприйняттям політики Трампа. На марші вона лаяла матом нового президента, а також заявила, що хотіла б підірвати Білий дім[8]. У марші взяли участь Кеті Перрі, Голзі, Трой Сіван, Бо Бернем, Скарлетт Йоганссон, Емі Шумер, Патрісія Аркетт і Майкл Мур[9]. Негативно оцінив марш Джессі Джеймс[10].
Сестринські марші відбулися у великих американських містах — Лос-Анджелесі, Сан-Франциско, Чикаго, Бостоні, Сіетлі, Денвері, Далласі, Нешвілі, Парк-Сіті, Клівленді, Лас-Вегасі та інших.
Сестринські марші пройшли також в містах 66 країн світу: Торонто, Ванкувері, Кейптауні, Бангкоку, Буенос-Айресі, Лондоні і Дубліні, Парижі, Амстердамі, Римі, Лісабоні, Мадриді, Берліні, Стокгольмі, Хельсінкі, Осло, Тель-Авіві, Тбілісі, Найробі та інших містах[11].
Примітки
- ↑ Chenoweth, Erica; Pressman, Jeremy (7 лютого 2017). Analysis | This is what we learned by counting the women's marches. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Waddell, Kavel (23 січня 2017). The Exhausting Work of Tallying America's Largest Protest. The Atlantic (вид. online). Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
- ↑ Sister Marches. Women's March on Washington. Архів оригіналу за січень 23, 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Alcindor, Anemona Hartocollis, Yamiche; Chokshi, Niraj (21 січня 2017). 'We're Not Going Away': Huge Crowds for Women's Marches Against Trump. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ Домашняя революция: кто спонсировал «Марш женщин» против Трампа
- ↑ [1]
- ↑ Мужчины объяснили, зачем пришли на Марш женщин против Трампа
- ↑ Мадонна на «Марше женщин», матерясь, захотела взорвать Белый дом
- ↑ В Вашингтоне сотни тысяч вышли на «Марш женщин» против Трампа
- ↑ Екс-чоловік Сандри Буллок різко висловився щодо марша жінок против Трампа
- ↑ Лозунги с марша «Женщины против Трампа» в Лондоне
Посилання
- Women's March[недоступне посилання з липня 2019]
- Pussyhat Project
- Womens March On Washington Photo Gallery. Magnet Voice.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |