Шуми Марица
| болг. Шуми Марица | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Князівство Болгарія Третє Болгарське царство |
| Слова | Нікола Живков, Іван Вазов, 1876 |
| Мелодія | Александр Космар, 1839 |
| Затверджений | 1885 |
болг. Шуми Марица у Вікісховищі | |
«Шуми Марица» (укр. Шум Мариці) — національний гімн Князівства Болгарія та Третього Болгарського царства у 1885—1947 роках.
Історія
Історія музики
У 1839 році у місті Бреслау (Вроцлав) поет Александр Космар написав і оприлюднив сатиричний твір «Пірати». Твір став популярним, і невдовзі мелодією сатири стала мелодія німецької народної пісні «Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren» («Коли солдати маршують в місті»)[1]. У Болгарію мелодія потрапила завдяки Атанасові Гратинському. Почувши її, він намагався підлаштувати мелодію до свого вірша «Сонечко», написаного у 1855—1856 роках. Таким чином, пісня стала популярною у Болгарії[2][3][4].
У 1925 році було оголошено про початок конкурсу на те, щоб поставити текст «Шуми Марица» на музику. В архіві Болгарської академії наук зберігаються 15 проєктів композиції[5].
У 1935 році була здійснена спроба об'єднати в один два гімни Болгарії — «Шуми Марица» та «Гімн Його Величности Царя». Над проєктом працювали Панчо Владигеров і Менахем Бенсусан. Проте весь проєкт зазнав краху. Таким чином, з 1940 року на всіх офіційних церемоніях спочатку виконували «Шуми Марица», а потім — царський гімн[5].
Історія слів
.JPG)
Нікола Живков написав текст майбутнього гімну Болгарії у 1876 році, воюючи добровольцем на боці Сербії у сербсько-турецькій війні. Зробив він це, захоплюючись російським воєначальником Михайлом Черняєвим, який керував болгарськими добровольцями. Початкова назва твору — «Черняев Марш». Мелодією твору стала музика німецької народної пісні «Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren».
Вперше текст твору опублікований 1877 року в газеті «Щоденний новинар»[6]. У 1878 році він увійшов до збірки «Гусля и песни». Згодом назву пісні змінили на «Шуми Марица», коли її презентували у п'єсі «Ильо Войвода»[7].
Серйозної переробки «Шуми Марица» зазнала у 1912 році завдяки поетові Іванові Вазову. Захоплений першими перемогами Болгарії у Балканській війні, він майже повністю переписав твір. Незначних змін текст зазнав і у 1914 році[1].
Національний гімн
«Шуми Марица» була затверджена національним гімном Князівства Болгарія після об'єднання Болгарії у 1885 році. З 1940 року на офіційних церемоніях виконувала перед «Гімном Його Величности Царя». У 1947 році, після встановлення за підтримки СРСР комуністичного устрою в Болгарії, гімн змінили на «Републико наша, здравей!»[2]. За часів НРБ «Шуми Марица» не була де-факто та де-юре заборонена комуністичним режимом[8].
Текст
| Черняев Марш (оригінал, 1876) |
Шуми Марица (1912) |
Шуми Марица (1914) |
|---|---|---|
| Шюми Марица
укървавена, Плачи вдовица Люту ранена Припев: Марш! Марш! с Генераля наш Раз, два, три Марш! Войници. Напред да ходим, войници мили, Тимок да бордим Със сички сили Припев Юнака донский нам йе водител, с пряпорец лъвский Вожд победител Припев Вижте деспоти, генераля наш чуйте, запейте Черняева марш Припев Войници храби след него летят, порят ваздухът и громко викат Припев С кървав остър меч Генераля напред възглавя на сеч! Гръм огън навред Припев Труба низ гора За звони напред! Хей ура, ура! Ура напред! Припев |
Шуми Марица
окървавена, плаче вдовица в люти рани днес. Припев: Марш, марш, Генералю наш! На бой да летим, враг да победим! Български чеда, цял свят ни гледа. Хай към победа славна да вървим. Припев Левът Балкански в бой великански с орди душмански води ни крилат. Припев Сърцата наши, юнашки, силни, смърт ги не плаши, тупат за борба. Припев Ний сме народа, за чест и свобода, за мила рода който знай да мре. Припев |
Шуми Марица
окървавена, плаче вдовица люто ранена. Припев: Марш, марш, с генерала наш! В бой да летим, враг да победим! Български чеда, цял свят ни гледа. Хай към победа славна да вървим. Припев Левът Балкански в бой великански с орди душмански води ни крилат. Припев Млади и знойни, във вихри бойни. Ний сме достойни лаври да берем. Припев Ний сме народа, за чест и свобода, за мила рода който знай да мре. Припев |
Див. також
Примітки
- ↑ а б Шуми Марица в немски марш. Ивелина Берова (bg-BG) . 23 квітня 2013. Процитовано 17 лютого 2022.
- ↑ а б ИСТОРИЯ НА БЪЛГАРСКИЯ ХИМН. www.pamettanabulgarite.com (болг.). Процитовано 17 лютого 2022.
- ↑ Мишев, Марио (6 травня 2016). Как песента "Шуми Марица" стана първия български химн. Българска история (bg-BG) . Процитовано 17 лютого 2022.
- ↑ Сменяме кръчмарската „Мила Родино” с германската „Шуми Марица”?. kmeta.bg.
- ↑ а б Панайотов, Филип (1999). България 20 век: Алманах (болг.). TRUD Publishers. ISBN 978-954-528-146-4.
- ↑ Шуми Марица. ЕДИН ЗАВЕТ (bg-BG) . 11 лютого 2008. Процитовано 17 лютого 2022.
- ↑ Іван Шишманов (1891). «Историята на Шуми Марица» [The Story of Shumi Maritsa] (in Bulgarian): 7–8.
- ↑ Мира Душкова - Литературни трансформации на химна "Шуми Марица". liternet.bg. Процитовано 17 лютого 2022.
