Сербсько-турецька війна (1876—1877)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сербсько-турецька війна (1876—1877)
Bitka za moravac.jpg
Битва за Моравац (Алексинац)
Дата: 30 червня 1876 року - 28 лютого 1877 року
Місце: Князівство Сербія
Князівство Чорногорія
Південна Сербія
Косово і Метохія
Результат: Status quo ante bellum
Сторони
СербіяКнязівство Сербія Османська імперія Османська імперія
Командувачі
Мілан Обренович
Михайло Черняєв
Франтішек Зах
Джура Хорватович
Абдулкерим Надір-паша
Осман Нурі-паша
Військові сили
100 000 139 000
Втрати
2 000 3 000

Сербсько-турецька війна (1876—1877) - (серб. Први српско-турски рат) - війна Сербії і Чорногорії за повну незалежність від Османської імперії.

Передумови[ред.ред. код]

У 1875 року у Герцеговині спалахнуло повстання проти османського панування. Згодом воно перекинулось на Боснію. Сербія надавала широку підтримку повстанцям.

Влітку 1876 року князь Мілан Обренович, домовившись з князем Чорногорії Ніколою Петровичем, вирішив розпочати війну з Туреччиною. 28 червня 1876 року, на Відовдан, Сербія оголосила війну Туреччині. Мілан Обренович сподівався на загальнобалканське повстання проти турків. Але Болгарія після жорстокого придушення повстання 1875 року не виступила проти турків. Греція та Румунія також утримались від бойових дій. Всі сили турків були спрямовані проти Сербії та Чорногорії.

Хід війни[ред.ред. код]

Хоча турецька армія була менша за сербську, проте вона була краще озброєна. Крім того, сербам, які не воювали півстоліття, бракувало вищих офіцерів. Цей брак частково покривався за рахунок російських добровольців, а безпосередньо бойовими діями командував російський генерал Михайло Черняєв.

2 липня 1876 рок сербські війська перейшли турецький кордон, але незабаром їх наступ був зупинений. 28 липня Черняєв віддав наказ відступити до сербського кордону. 30 липня турки обложили прикордонне місто Княжевац, яке захопили 6 серпня. Перед ними відкрився шлях у центральні райони Сербії. Протягом місяця турки захопили ряд міст та фортець, але під тиском великих держав було укладене перемир'я, яке тривало з 5 по 28 вересня. За цей час сербська армія перегрупувалась та отримала поповнення за рахунок добровольців з Росії.

29 вересня Черняєв розпочав новий наступ на лівому березі Морави. Але вже за 2 дні цей наступ був зупинений. У середині жовтня турки перейшли в наступ, а 19 жовтня розбили сербські війська в битвах біля Алексинацу та Джуніса. Становище сербів було критичне. Князь Мілан Обренович звернувся по допомогу до російського імператора Олександра II. 31 жовтня російський посол в Стамбулі висунув Туреччині ультиматум із вимогою протягом 48 годин укласти мирний договір із Сербією та Чорногорією; у противному випадку 200-тисячна російська армія, яка розташовувалась в Бессарабії, перейде кордон та розпочне війну проти Туреччини. Наступного дня Туреччина прийняла ультиматум та уклала двомісячне перемир'я.

27 лютого 1877 року у Константинополі був укладений мирний договір.

Галерея[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]