Свято-Параскевський храм (Олександрівка)
Свято-Параскевський храм | ||||
---|---|---|---|---|
48°08′09″ пн. ш. 23°30′36″ сх. д. / 48.1360556° пн. ш. 23.5100833° сх. д.Координати: 48°08′09″ пн. ш. 23°30′36″ сх. д. / 48.1360556° пн. ш. 23.5100833° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | Закарпатська область | |||
Тип | церква | |||
Тип будівлі | церква | |||
Стиль | дерев'яна архітектура мармарошська готика | |||
Будівлі: 15 ст. | ||||
Прибудови | двоярусна дзвіниця | |||
Стан | задовільний | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Свято-Параскевський храм — пам'ятка архітектури національного значення в селі Олександрівка (колишня назва Шандрово), Хустського району, Закарпатської області.
Архітектура
За зовнішнім виглядом храм схожий на храми мармарошської готики з Сокирниці, Крайниково, Данилово, проте має деякі свої характерні особливості. Тут вертикалізм не настільки виражений, знайдено рівновагу між вертикальною лінією вежі зі шпилем та горизонтальними лініями нави й вівтаря.
Церква двозрубна, тридільна, з видимим нахилом стін до середини. Вежа з чотирма фіалами біля оснування шпиля височіє над західним зрубом. На головному фасаді — відкритий ґанок з арковою галереєю. В олександрівському храмі можна побачити багаті, найповніші і найліпше збережені настінні розписи, виконані у 1779 році майстром Стефаном Теребельським, і малювання народних майстрів. Про це повідомляє напис на західній стіні нави. Колись бабинець з плоскою стелею від нави з високим арковим склепінням відділяла зрубна стіна з відкритим порталом. Усередині XIX століття прохід було збільшено. Вівтарний зруб відгороджено чотирирядним іконостасом XVIII сторіччя.
У 2002 році частковою реставрацією храму займався Львівський інститут археології, та через відсутність фінансування проект призупинили. Одна з перлин Закарпаття в катастрофічному стані,іде поступовий занепад і саморуйнація.
Історія
Чи не найдавніша з них церква св. Парасковії в с. Олександрівка, яка носить явні ознаки стилю будівничих XV-XVI століть, хоч вперше згадується про неї в записці мукачівського єпископа Ольшанського за 1751 рік.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 220). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070044)[1].
Галерея
-
Церква і дзвінниця
-
Фасад церкви
-
Престол
-
Розспис стін в церкві
-
Розспис стін в церкві
-
Розспис стін в церкві
-
Церква в с. Олександрівка
-
Церква Олександрівка іконостас вигляд з хорів
-
Іконостас в церкві
Див також
- Церква святого Михаїла (Крайниково);
- Миколаївська церква (Данилово);
- Церква святого Миколая (Сокирниця);
- Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (Стеблівка).
Посилання
Джерела
М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. Київ: Грані-Т, 2008
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2021.