Тодар Верниковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:57, 20 лютого 2022, створена АтаБот (обговорення | внесок) (виправлення за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тодар Верниковський
Тодар Вернікоўскі
Народився1861
м. Дудзичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія
Помер14 липня 1938
Вільнюс, Польща
ПохованняСвято-Єфросинівський цвинтарd
Країна Російська імперія
 Білоруська Народна Республіка
 Серединна Литва
 Польська Республіка
Національністьбілорус
Діяльністьполітичний і громадсько-культурний діяч
Alma materМінське духовне училище, Мінська духовна семінарія
ЗакладМіністерство державного майна Російської імперії і Radaškovičy Belarusian gymnasiumd
ЧленствоQ13031461?, Рада Білоруської Народної Республіки, Народний секретаріат БНР, Білоруський національний комітет[d], Central Belarusian Concil of Wilno and Grodnod, Q13033396?, Білоруська військова комісія і Товариство білоруської школи
ПартіяБілоруська партія соціалістів-революціонерів

CMNS: Тодар Верниковський у Вікісховищі

Тодар (Федір) Верниковський (біл. Тодар (Фёдар) Міхайлавіч Вернікоўскі; 1861(1861), Дудзичі Ігуменського повіту, Біларусь — 14 липня 1938, Вільнюс, зона окупації Польщі) — банківський фінансист, білоруський політичний та релігійний діяч. Державний скарбник та міністр промисловості БНР. Ревізор уряду БНР білоруських організацій в УНР. Член Центральної білоруської ради Віленщини і Гродненщини. Один із лідерів автокефального руху Білоруської Православної Церкви у міжвоєнний час.

Біографія

Походив з родини псаломщика. Навчався в Мінському духовному училищі та семінарії, в технологічному інституті та на курсах господарства, садівництва та городництва в Петербурзі. Працював у Селянському поземельному банку, Західній експедиції з осушення поліських боліт і зрошення південних земель, Міністерстві землеробства і державного майна Російської імперії. 1906 відряджений до 1-ї Державної Думи як консультант комісії із земельного поліпшення господарства в Російської імперії .

Після виходу у відставку, жив у Мінську, працював у мінських банках, обраний до міської думи.

У грудні 1917 - квітні 1918 - скарбник Мінського білоруського народного представництва, у квітні 1918 у Раді Білоруської Народної Республіки. За пропозицією голови Народного секретаріату БНР Йосипа Воронка хотів влаштуватися на посаду народного секретаря у справах біженців.

В уряді БНР на чолі з Романом Скірмунтом був державним скарбником (з червня 1918), в уряді БНР на чолі з Яном Середою - народний секретар торгівлі і промисловості, господарства, державний контролер. Ревізував білоруські організації вУкраїні. До уряду БНР, який очолив Антон Луцкевич, не ввійшов, тому що не поділяв соціалістичних поглядів останнього.

Входив до складу економічної, фінансової та контрольної комісії Ради БНР.

У грудні 1918 разом з друзями Ради і уряду Луцкевича переїхав до Вільно , потім - до Гродно.

Був членом Білоруського національного комітету в Гродно, входив до складу Центральної білоруської ради Віленщини і Гродненщини .

1919 - 1920 - голова Переселенського комітету, товариства «Білоруська хата», розпорядник і заступник голови білоруського культурно-просвітницького товариства «Вітчизна» в Гродно, голова громадського зібрання «Білоруська хата» і біженського комітету, скарбник культурно-просвітницького товариства «Малинівка» і білоруського дитячого притулку.

З серпня 1919 - в Тимчасовому Білоруському національному комітеті в Мінську, адміністратор Білоруського театру в Мінську.

Виконував також обов'язки радника та відповідального за контакти з Церковною радою Мінської православної єпархії.

Після 1921 емігрував до Вільнюса, який анексувала Польща.

У 1928 - 1929 редактор газети «Громадянин», журналу «Білоруські рідні».

Брав активну участь у громадському русі з білорусизації Православної церкви в Західній Білорусі. 1930 у Вільнюсі на конференції представників білоруських православних організацій, на якій був створений Білоруський православний комітет із білорусизації Церкви, Верниковський обраний його головою.

Один з організаторів Білоруського культурно-просвітницького товариства «Просвіта».

Примітки

Література

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.4: Варанецкі — Гальфстрым / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1997. — Т. 4. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0090-0
  • Горный А. Слово о Федоре Верниковском // Гродненские епархиальные ведомости. 2011. № 9. С. 13 — 15.