Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Лукіч .
Антоніо Лукіч ( 1992, Ужгород ) — український кіно- і телережисер та сценарист .
Життєпис
Антоніо народився 1992 року в Ужгороді [2] .
У 2011—2015 роках навчався в Київському національному університеті імені Карпенка-Карого (КНУТКТ) й отримав диплом бакалавра за спеціальністю «режисер» (майстерня Володимира Оселедчика )[2] .
Перший фільм Антоніо Лукіча «Риби озера Байкал», який вийшов 2014 року, отримав нагороду за найкращий документальний фільм на міжнародному фестивалі CineRail в Парижі.[3]
У 2016-му Антоніо Лукіч взяв участь в конкурсі короткометражних фільмів «Україна. Шлях до миру», де зайняв третє місце. За це отримав грошову винагороду у розмірі 50 тисяч гривень, які поклав на депозит до банку. За ці гроші він жив певний час коли залишив роботу й писав сценарій.[4] Сам Антоніо зізнається, що на 1000 гривень від прокату за участь в альманасі короткометражок, придбав спідню білизну:[5]
Планував їх якось символічно витратити, перші прокатні гроші все-таки. Але врешті купив собі три пари трусів за акцією, а залишок поставив на те, що Вінус Вільямс заб’є першу подачу. Програв
Влітку 2019 на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах на великі екрани вийшов перший повнометражний дебют Антоніо — фільм «Мої думки тихі» .
Фільмографія
Студентські фільми
«Чи легко бути молодим?» / «Легко ли быть молодым?» (6 хв., док., 2011)[6]
«Привіт, сестро!» / «Привет, сестра!» (16 хв., ігровий, 2012)
«Риби озера Байкал» / «Рыбы озера Байкал» (22 хв., док., 2013)
«Хто підставив Кіма Кузіна?» / «Кто подставил Кима Кузина» (26 хв., мок., 2014)
«У Манчестері йшов дощ» / «В Манчестере шел дождь» (2015)[7]
Велике кіно
Нагороди та номінації
Примітки
↑ Високий замок — 1991.
↑ а б Дмитро Десятерик (5 вересня 2019). «Я дивлюся на те, як люди мовчать» . Газета «День». Процитовано 3 лютого 2020 .
↑ Десятерик, Дмитро (05/09/2019). «Я дивлюся на те, як люди мовчать» . День (Українською) . Процитовано 01/03/2021 .
↑ «Мої ікла гострі, мої думки тихі». Як Антоніо Лукіч зняв свій другий фільм «Люксембург, Люксембург» . The Village (укр.) . 24 вересня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021 .
↑ Антоніо Лукіч: "Щоб писати жарти, потрібно бути занудною людиною" . LB.ua (рос.) . 13 грудня 2017. Процитовано 7 жовтня 2021 .
↑ Легко ли быть молодым? . Vimeo, 3 серпня 2016 (рос.)
↑ It was raining in Manchester . Youtube, 8 грудня 2016 (рос.)
↑ Ольга Робейко (22 січня 2021). Український фільм "Мої думки тихі" отримав нагороду на фестивалі у США . УНІАН (укр.) . Процитовано 28 лютого 2021 .
↑ Юлія Михайлова (21 січня 2021). Наш фільм показали в Лос-Анджелесі, – Ірма Вітовська розповіла про успіх "Мої думки тихі" . 24. Кіно (укр.) . Процитовано 28 лютого 2021 .
↑ а б в г https://uafilmacademy.org/news/laureati-chetvertoji-natsionalnoji-kinopremiji-zolota-dziga-povnij-spisok-peremozhtsiv.html
↑ а б в г https://uafilmacademy.org/news/ogolosheno-spisok-nominantiv-na-chetvertu-natsionalnu-kinopremiju-zolota-dziga.html
↑ Журналісти, волонтери, митці та програмісти. Хто отримав премію року від "Української правди" . Українська правда . 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 29 травня 2021 .
↑ а б в https://arthousetraffic.com/ua/news/objavleny-pobediteli-vtoroi-nacionalnoi-premii-kinokritikov-kinokolo.htm
↑ а б в https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2783612-ogoloseno-nominantiv-na-drugu-nacionalnu-premiu-kinokritikiv-kinokolo.html
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
2016—2020
У шаблоні вказано рік, у якому вийшов фільм, а не в якому відбувалася церемонія нагородження.