Єжи Жулавський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:58, 5 грудня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єжи Жулавський
Псевдо Юрій Жулавський
Народився 14 липня 1874(1874-07-14)[1][2][…]
Ґліник, Ґміна Вельополе-Скшинське, Республіка Польща
Помер 9 серпня 1915(1915-08-09)[1][2][…] (41 рік)
Дембиця, Дембицький повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
·тиф
Громадянство Польща Польща
Діяльність прозаїк, поет, драматург, перекладач, філософ, альпініст
Alma mater Технічний університет Цюриха
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов польська[4]
Учасник Перша світова війна
Magnum opus Місячна трилогія
Діти Wawrzyniec Żuławskid, Marek Żuławskid і Juliusz Żuławskid
Нагороди
Хрест Незалежності
IMDb ID 0958559

Є́жи Жула́вський (Юрій Жулавський, пол. Jerzy Żuławski; 14 липня 1874(18740714), с. Липовець неподалік від Ряшева — 9 серпня 1915, м. Дембиця) — польський прозаїк, поет, драматург, перекладач, філософ, один з основоположників польської науково-фантастичної літератури. Його твори пройняті декадентськими мотивами.

Життєпис

Найстарший з шести синів учасника Січневого повстання 1863 проти царської влади в російській частині секціонованої Польщі Казімєжа Жулавського. Казімєж мав великий вплив на життя молодого Єжи, який поділяв багато з поглядів свого батька.

Єжи народився в польському містечку Липовець неподалік від Ряшева, але його раннє дитинство пройшло в родовому маєтку біля міста Ліманова, гімназію він відвідував у місті Бохня, а закінчив навчання в гімназії Кракова.

1892 року вступив до Технічного університету Цюриха. 1895-1898 років навчався на кафедрі філософії у Берні, де здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію «Проблема причинності у Спінози».

Згодом викладав у школах Ясла і Кракова.

З 1902 року він присвятив себе виключно літературній діяльності. Після 1900 багато подорожував, мав пристрасть лижника і альпініста. Разом зі своїм братом Янушем 28 серпня 1909 здійснив перше сходження у Високих Татрах.

1910 року оселився в Закопане, де став волонтером служби порятунку Татр.

З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт.

Був редактором журналу «До зброї».

Був комісаром Польської національної організації в 1914 році.

Помер від епідемічного висипного тифу у військовому госпіталі міста Дембиця.

Мав синів Варжинєка, Марека і Юліуша Жулавських.

2008 року за ініціативою Анджея Зимняка була заснована літературна премія імені Єжи Жулавського для заохочення польських авторів наукової фантастики.

Твори

Місячна трилогія

(на українську мову перекладено 1927 року Леонідом та Валерією Пахаревськими)[5]

Збірники

  • Оповідання в прозі (1902)
  • Байка про щасливого чоловіка (1910)
  • Спокуса Сатани (1910)

Збірки поезій

  • На струнах душі (1895)
  • «Інтермеццо» (1897)
  • Стійка з пісень (1897)
  • Вірші (1900)
  • З невольницького дому (1902)

Есе

  • Проленгомена: нотатки і нариси (1902)
  • Літературні зарисовки (1913)
  • Перед дзеркалом істини (1914)
  • Місто померло (1918)

Драматургія

  • Диктатор (1903)
  • Миртовий вінок (1903)
  • Ерос і Психея (1904)
  • Йоля (1905) (поставлено Молодим театром Леся Курбаса, 1917)
  • Гра. Триптих сценічний (1906)
  • La bestia: Donna Aluica, драма в 5-ти актах (1906)
  • Ціна сліз (1909)
  • Кінець місяця (1911)
  • Місто Сонця (1911)

Науково-популярні

  • Бенедикт Спіноза. Людина і праця

Примітки

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #110137728 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в International Music Score Library Project — 2006.
  3. а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. CONOR.Sl
  5. Юрій Жулавський та його місячна трилогія: («На срібній планеті», «Звитяжець», «Стара земля») // На срібній планеті: рукопис з місяця. — пер. з пол. Л. та В. Пахаревських. — К.: 1927. — С. 5-31

Посилання