Желєзногорський Григорій Абрамович

Желєзногорський Григорій Абрамович
Г.А. Желєзногорський
Ім'я при народженні	Айзенберг Герш Абрамович
Народився	1896 Тараща, Київська губернія, Російська імперія
Помер	22 вересня 1938(1938-09-22) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	генеральний прокурор УСРР
Посада	голова Верховного Судуd
Партія	партія есерів, пізніше Комуністична партія

Григо́рій Абра́мович Желєзного́рський (1896, Тараща, Київська губернія — 22 вересня 1938(1938-09-22), Київ) — український юрист. Верховний слідчий України, прокурор Харківської губернії, голова Верховного Суду УСРР, та генеральний прокурор УСРР.

Біографія

Народився 1896 року в місті Таращі Київської губернії. Закінчив гімназію в Білій Церкві в 1916 після чого працював учителем. Став членом партії есерів і очолював повітовий комітет партії, проте не встановлено якого саме повіту.

З літа 1917 року, після розколу партії есерів, приєднався до її лівого крила. Був членом виконавчого бюро рад Південного-Західного краю. Був членом Центральної Ради від рад робітничих та солдатських офіцерів.

У 1918 році — голова Білоцерківської ради робітничих і солдатських депутатів.

У 1919 році — вступив до Комуністичної партії (більшовиків) України.

Починаючи з 1919 року працював у органах юстиції. Був верховним слідчим України, прокурором Харківської губернії, помічником прокурора України по нагляду за справами, що розслідувалися органами державних податкових установ, головою Верховного Суду УСРР.

З 1930 по 1934 рік — член особливої ради при колегії державних податкових установ УСРР. Брав безпосередню участь у масових репресіях.

З 1936 року — генеральний прокурор УСРР.

У серпні 1937 року Желєзногорського звинувачують у троцькізмі та звільняють з посади та виключають з лав Комуністичної партії.

Після цього Желєзногорський працює юридичним радником в Народному комісаріаті торгівлі і навіть добивається поновлення в партії.

25 квітня 1938 року Желєзногорського заарештовують, повторно звинувачують у троцькізмі та шпигунстві на користь Польщі та згодом засуджують до смертної кари.

22 вересня 1938 року вирок було приведено в дію.

Реабілітований 24 листопада 1957 року Воєнною колегією Верховного суду СРСР.

Посилання

• Желєзногорський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Желєзногорський Григорій Абрамович
• Генеральні прокурори України
• Становлення і розвиток Верховного Суду України
• Василь Марочко: Механізм і наслідки терору