Кароліна Шампетьє
| Кароліна Шампетьє | |
|---|---|
| фр. Caroline Champetier | |
 | |
| голова | |
| Дата народження | 16 липня 1954 (69 років) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Франція |
| Професія | оператор |
| Alma mater | Інститут перспективних досліджень кінематографаd |
| Роки активності | 1979 — наш час |
| Діти | Alice de Lencquesaingd |
| IMDb | ID 0005667 |
| Нагороди та премії | |
| Сезар (2011) / Премія «Люм'єр» (2011) | |
 Кароліна Шампетьє у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Кароліни Шампетьє |
Кароліна Шампетьє́, також Каролін Шампетьє (фр. Caroline Champetier; нар. 16 липня 1954) — французька кінооператорка, режисерка та сценаристка. Лауреатка премії «Сезар» за найкращу операторську роботу 2011 року за фільм Про людей і богів[1].
Життєпис
Закінчила Державну Вищу школу кінематографічних досліджень IDHEC. У кількох фільмах першої половини 1980-х років була асистентом Вільяма Любчанського. Як самостійний оператор виступила у 1979, починала з кінематографістами нової хвилі, згодом працювала з видатними режисерами, представниками авторського кіно декількох поколінь. Знімає як ігрові, так і документальні стрічки, працює на телебаченні. Нині — викладачка кіношколи La fémis.
Автор декількох кіносценаріїв, знімалася як акторка (зокрема, у Нобухіро Сува). Зняла кілька фільмів як режисерка, один з них (Високий приплив, 1999) отримав Золотого лебедя на Кабурському кінофестивалі романтичних фільмів як найкращий короткометражний фільм. У 2013-му був показаний її біографічний телефільм Берта Морізо (режисер і оператор).
Кароліна Шампетьє є членкинею Французької асоціації кінооператорів (AFC), у 2009—2012 роках була її президентом[2].
Кароліна Шампетьє від актора Луї-До де Ланкесе[fr] має доньку, акторку Алісу де Ленксен[fr][3].
Вибіркова фільмографія
- Оператор
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер/Примітки |
|---|---|---|---|
| 1981 | Північний міст | Le pont du Nord | Жак Ріветт |
| 1982 | Дуже рано, надто пізно | Trop tôt, trop tard | Даніель Ює, Жан-Марі Штрауб |
| 1982 | Всю ніч | Toute une nuit | Шанталь Акерман |
| 1984 | Класова свідомість | Klassenverhältnisse | Даніель Ює, Жан-Марі Штрауб |
| 1986 | Чорна серія, епізод Велич і падіння кінокрамнички | Série noire | Жан-Люк Годар |
| 1987 | Арія, епізод Арміда | Aria | Жан-Люк Годар |
| 1987 | Тримайся правої сторони | Soigne ta droite | Жан-Люк Годар |
| 1988 | Сила слова | Puissance de la parole | Жан-Люк Годар |
| 1988 | Банда чотирьох | La bande des quatre | Жак Ріветт |
| 1989 | П'ятнадцятирічна дівчинка | La fille de 15 ans | Жак Дуайон |
| 1990 | Останні години тисячоліття | Les dernières heures du millénaire | Седрік Кан |
| 1990 | Розчарована | La désenchantée | Бенуа Жако |
| 1991 | Я більше не чую гітари | J'entends plus la guitare | Філіп Гаррель |
| 1991 | Блага звістка Марії | L'annonce faite à Marie | Ален Кюні |
| 1992 | Часовий | La sentinelle | Арно Деплешен |
| 1993 | Діти грають в Росію | Les enfants jouent à la Russie | Жан-Люк Годар |
| 1993 | На жаль, мені… | Hélas pour moi | Жан-Люк Годар |
| 1995 | Самотня дівчина | La fille seule | Бенуа Жако |
| 1996 | Понетта | Ponette | Бенуа Жако |
| 1998 | Школа плоті | L'école de la chair | Бенуа Жако |
| 1998 | Аліса та Мартен | Alice et Martin | Андре Тешіне |
| 1998 | Напам'ять | Par coeur | Бенуа Жако, документальний |
| 1999 | Вітер в ночі | Le vent de la nuit | Філіп Гаррель |
| 2001 | Прямо на захід | Carrément à l'Ouest | Жак Дуайон |
| 2004 | До скорого! | À tout de suite | Бенуа Жако |
| 2004 | Земля обітована | Promised Land | Амос Гітай |
| 2004 | Принцеса Марі | Princesse Marie | Бенуа Жако, телевізійний |
| 2005 | Бездоганна пара | Un couple parfait | Нобухіро Сува |
| 2006 | Недоторканний | L'intouchable | Бенуа Жако |
| 2008 | Потім ти зрозумієш | Plus tard tu comprendras | Амос Гітай |
| 2008 | Нанайо | Nanayomachi | Наомі Кавасе |
| 2008 | Вілла Амалія | Villa Amalia | Бенуа Жако |
| 2008 | Токіо!, епізод Лайно | Tokyo! | Леос Каракс |
| 2010 | Шлюб утрьох | Le mariage à trois | Жак Дуайон |
| 2010 | Про людей і богів | Des hommes et des dieux | Ксав'є Бовуа; • Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу • Премія «Люм'єр» найкращому оператору • Номінація: Європейський кіноприз за найкращу операторську роботу |
| 2011 | Спорт для дівчат | Sport de filles | Патрісія Мазюї |
| 2012 | Корпорація «Святі мотори» | Holly Motors | Леос Каракс • Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу |
| 2012 | Анна Арендт | Маргарете фон Тротта | |
| 2013 | Останній з неправедних | Le Dernier des injustes | Клод Ланцман |
| 2014 | Ціна слави | La Rançon de la gloire | Ксав'є Бовуа |
| 2015 | Антиквар | L'Antiquaire | Франсуа Марґолін |
| 2016 | Невинні | Les Innocentes | Анн Фонтен • Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу |
| 2016 | Берегині | Les gardiennes | Ксав'є Бовуа • Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу |
| 2021 | Аннетт | Annette | Леос Каракс |
Примітки
- ↑ Libiot, Eric (26 лютого 2011). César 2011: Tout le monde il est beau, tout le monde il a gagné... ou presque. L'Express. Процитовано 13 лютого 2015.
- ↑ Caroline Champetier, nouvelle présidente de l’AFC. AFC. Процитовано 10 травня 2015.
- ↑ Alice de Lencquesaing. Canal+. Процитовано 10 травня 2015.
Посилання
- Кароліна Шампетьє на сайті IMDb (англ.)
- Кароліна Шампетьє[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Французької сінематеки
| ||||||||||
.jpg)
|
