Очікує на перевірку

Анн Фонтен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анн Фонтен
фр. Anne Fontaine
Анн Фонтен у 2017 році
Ім'я при народженніАнн-Фонтен Сібертен-Блан (фр. Anne-Fontaine Sibertin-Blanc)
Дата народження15 липня 1959(1959-07-15) (65 років)
Місце народженняЛюксембург
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисерка, сценаристка, акторка
Alma materLycée Molièred
Роки активності1980наш час
IMDbID 0284774
Анн Фонтен у Вікісховищі

А́нн Фонте́н (фр. Anne Fontaine, справжні ім'я та прізвище — А́нн-Фонте́н Сіберте́н-Бла́н (фр. Anne-Fontaine Sibertin-Blanc); нар. 15 липня 1959, Люксембург) — французька кінорежисерка, сценаристка та акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Анн-Фонтен Сібертен-Блан народилася 15 липня 1959 року в Люксембурзі. Частину дитинства провела в Лісабоні, Португалія, де працював її батько, професор, композитор і органіст Антуан Сібертен-Блан (Antoine Sibertin-Blanc). Згодом вона переїхала в Париж, де навчалася танців. У 1980 році Робер Оссейн запросив Анн Фонтен у театральну постановку «Горбань з Нотр-дам» за романом Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері».

Як кіноакторка Анн Фонтен дебютувала в еротичній мелодрамі «Ніжні кузини» (фр. Tendres cousines) в 1980 році. Потім знімалася переважно в телефільмах і серіалах[1].

Перший фільм Анн Фонтен як режисерки і сценаристки — «Любовні історії закінчуються погано… як правило» (фр. Les Histoires d'amour finissent mal... en général). Це також її перший спільний фільм з чоловіком, кінопродюсером Філіппом Каркассоном. У наступному фільмі, «Августин», знявся її брат, Жан-Кретьєн Сібертен-Блан (Jean-Chrétien Sibertin-Blanc). Також він зіграв ролі у фільмах Фонтен «Августин, король кунг-фу» і «Новий шанс»[2]. Перший міжнародний успіх Фонтен приніс фільм «Сухе прибирання», який отримав приз за найкращий сценарій на Венеціанському кінофестивалі. Потім були зняті фільми «Наталі» з Жераром Депардьє, Фанні Ардан і Еммануель Беар у головних ролях та «Коко до Шанель» з Одрі Тоту, який отримав три номінації на премію «BAFTA» та шість номінацій на французьку національну кінопремію «Сезар».

У 2013 році Анн Фонтен зняла свій перший англомовний фільм «Таємний потяг». У прокаті він демонструвався під назвами «Two Mothers», «Perfect Mothers», «Adore», «Adoration». У головних ролях знялися Наомі Воттс і Робін Райт. Фільм не мав успіху, касові збори склали 300 тисяч доларів, рейтинг «Rotten Tomatoes» — 31 %[3].

Восени 2014 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто відбулася прем'єра фільму Анн Фонтен «Джемма Боварі» (чи «Інша Боварі») за мотивами роману Гюстава Флобера «Пані Боварі». У головних ролях знялися Джемма Артертон і Фабріс Лукіні.

Фільм Анн Фонтен 2016 року «Невинні» було номіновано в чотирьох категоріях на здобуття «Сезара» 2017 року, у тому числі як найкращий фільм та за найкращу режисерську роботу[4].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Режисерка і сценаристка
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1993 Любовні історії закінчуються погано... як правило Les Histoires d'amour finissent mal… en général Так Так
1995 Августин Augustin Так Так
1997 Сухе прибирання Nettoyage à sec Так Так
1999 Августин, король кунг-фу Augustin, roi du kung-fu Так Так
2001 Як я убив свого батька Comment j'ai tué mon père Так Так
2003 Наталі... Natalie Так Так
2005 У його руках Entre ses mains Так Так
2006 Новий шанс Nouvelle chance Так Так
2008 Дівчина з Монако La fille de Monaco Так Так
2009 Коко до Шанель Coco avent de Chanel Так Так
2009 Хлоя Chloe Так
2011 Мій найстрашніший кошмар Mon pire cauchemar Так Так
2013 Таємний потяг Perfect Mothers (Adore) Так Так
2014 Джемма Боварі Gemma Bovery Так Так
2016 Невинні Les innocentes Так Так
2017 Марвін, або Чудове виховання Marvin ou la Belle Éducation Так Так
Акторка
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1980 ф Ніжні кузини Tendres cousines Жустін
1981 ф Якщо моє обличчя вам подобається… Si ma gueule vous plaît... Ізабель
1982 тф En votre aimable règlement Альба
1985 тф Між котами і вовками Entre chats et loups Кароль Ламбер
1985 ф P.R.O.F.S. Маріте
19861990 с Рожева серія Série rose Матильда
1987 тф Білий кит La baleine blanche Клодін
1999 ф Тільки не скандал Pas de scandale Наталі

Визнання

[ред. | ред. код]

Загалом за час своєї творчої кар'єри Анн Фонтен отримала 5 фестивальних та професійних кінонагород з понад 30 номінацій.[5]

Нагороди та номінації Анн Фонтен[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Приз Жана Віго
1993 Найкращий художній фільм Любовні історії закінчуються погано… як правило Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1997 Золотий лев Сухе прибирання Номінація
Приз «Золоті Озелли» за найкращий сценарій Перемога
2017 Блакитний лев Марвін, або Чудове виховання Перемога
Премія «Сезар»
1998 Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Сухе прибирання Номінація
2006 Найкращий адаптований сценарій У його руках Номінація
2010 Коко до Шанель Номінація
2017 Найкращий фільм Невинні Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2009 Приз глядацьких симпатій Коко до Шанель Номінація
Премія BAFTA
2010 Найкращий фільм не англійською мовою Коко до Шанель Номінація
Норвезький міжнародний кінофестиваль
2016 Приз «Андреас» Невинні Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Провінстауні (Массачусетс, США)
2016 Приз аудиторії за найкращу художню особливість Невинні Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді
2016 Золотий колос за найкращий фільм Невинні Номінація
Приз ФІПРЕССІ Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Anne Fontaine Biography — Yahoo Movies Canada[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Anne Fontaine - News & actus people sur Premiere (фр.). Premiere. 4 квітня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
  3. Anne Fontaine — Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  4. Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017.
  5. Anne Fontaine: Récompenses et nominations [Архівовано 27 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné. Дата доступу 20.02.2017
  6. Нагороди та номінації Анн Фонтен на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]