Кябі Ларетей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:28, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кябі Ларетей
Народилася 14 липня 1922(1922-07-14)[3][4][…]
Тарту, Естонія[4]
Померла 31 жовтня 2014(2014-10-31)[1][2] (92 роки)
Стокгольм, Швеція
Поховання Скугсчюркогорден[6]
Країна  Естонія[7]
 Швеція[8][9]
Діяльність піаністка, композиторка, письменниця, кіноакторка
Знання мов естонська і шведська[10]
У шлюбі з Gunnar Staernd і Інґмар Берґман
Діти Даніел Берґманd[11]
Нагороди
Медаль Літератури та мистецтв (Швеція) Орден Державного герба 3-го класу Member of the Order of Vasa
IMDb ID 0488097

Кябі Альма Ларетей (14 липня 192231 жовтня 2014) — естонсько-шведська концертна піаністка, композиторка, письменниця, кіноакторка.[12]

Текст заголовка

Її батько Генріх Ларетей був дипломатом, послом Естонії у Швеції; коли Совіцький Союз окупував Естонію в 1940, родина не повернулася до Естонії. Її вчителем фортепіано була Марія-Луїза Струб-Мореско, яка мала непрямий вплив на вибір чоловіка Ларетей, Інгмара Бергмана. Ларетей мала довгу й видатну кар'єру піаністки, і в 1960-х вона грала в переповнених залах Великої Британії, Швеції, Західної Німеччини та Сполучених Штатів, включаючи Карнеґі-Хол.

З 1950 по 1959 Ларетей була одружена з Гуннаром Штаерном, від якого мала доньку Лінду (1955 р.н.).

Ларетей також відома завдяки шлюбу і професійному співробітництву у фільмах з кінорежисером Інгмаром Бергманом; Ларетей була його четвертою дружиною. Вони познайомилися наприкінці 1950-х, а одружилися в 1959 . Вона познайомила Бергмана з різноманітною музикою, деяку з неї він використовував у фільмах.[13] Вони розлучилися в 1969, хоча шлюб фактично закінчився до 1966. Його фільм 1961 «Крізь темне скло» присвячений Ларетей. У них народився син Деніел Бергман (1962 р.н.), який також є режисером. Ларетей працювала з Ігорем Стравинським і Полом Гіндемітом.[13]

Вона продовжувала грати на концертах і давати музичні консультації на зйомках деяких фільмів свого колишнього чоловіка і навіть з'являється, граючи на фортепіано в одній зі сцен фільму "Фанні та Александра". Вона записала фортепіанні уривки, які дієгетично з'являються у фільмах Бергмана, таких як "Осіння соната" та "Чарівна флейта".

Ларетей рано зацікавилася телебаченням, вела багато передач про літературу та музику на шведському телебаченні і, починаючи з "En bit jord" (1976; «Комба землі»), опублікувала ряд книг про життя та музику, остання "Såsom i en översättning" (2004; «Як у перекладі», назва є перефразою «Крізь темне скло» (Såsom i en spegel). Крім того, про неї знімалися численні телевізійні та кінодокументальні фільми.

У 1998 нагороджена орденом Національного герба Естонії 3 ступеня[14].

Померла 31 жовтня 2014 у віці 92 років.[15]

Фільмографія

Рік Назва Роль Примітки
1976 Обличчям до обличчя Піаніст Не в титрах
1982 Фанні та Александр Тітка Анна фон Болен - Екдальська хата
1986 Рейс на північ Мати (заключна роль у фільмі)

Посилання

Література

  • Käbi Laretei at Svenskt kvinnobiografiskt lexikon
  1. а б http://www.svd.se/rotlosheten-bidrog-till-konstnarskapet
  2. а б FemBio database
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #119320061 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б http://www.discogs.com/artist/1862645-K%C3%A4bi-Laretei
  5. http://news.err.ee/v/Culture/30006135-ea80-475c-8949-4a6811327621
  6. http://www.svenskagravar.se/gravsatt/45928519Svenskagravar.se.
  7. http://www.worldatlas.com/webimage/countrys/europe/estonia/eefamous2.htm
  8. http://www.musicweb-international.com/classRev/2003/Oct03/Kabi_Laretei.htm
  9. http://www.discogs.com/K%C3%A4bi-Laretei-Spelar-Musiken-Till-Ingmar-Bergmans-Filmer-N%C3%A4rbilder/release/2780517
  10. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. Lundy D. R. The Peerage
  12. Käbi Laretei. Nationalencyklopedin (Swedish) . Процитовано 10 травня 2010.
  13. а б James Eugene Wierzbicki.
  14. Vabariigi President.
  15. Käbi Laretei, concert pianist - obituary. Telegraph.co.uk (англ.). Процитовано 15 серпня 2017.